Томос для України: що зміниться для вірян у Кременчуці

В Україні – три гілки православ’я: УПЦ Московського патріархату, УПЦ Київського Патріархату та Українська автокефальна православна церква (УАПЦ, у неї немає парафії в Кременчуці). Дві останні вважалися неканонічними, тобто такими, що не зовсім відповідають канону (канон – це статут, низка церковних правил). Проте ситуація змінилася. Вселенський (Константинопольський) Патріархат підтвердив рішення щодо надання Українській православній церкві автокефалії.

Що всі ці події означають для вірян? За коментарями ми звернулися до представників Київського та Московського патріархату. Настоятель Свято-Миколаївського храму УПЦ КП протоієрей Володимир Макогон погодився зустрітись із журналістом видання для бесіди. Представники УПЦ Московського патріархату у Кременчуці відмовились від зустрічі. І не погодились надавати відповіді у електронному вигляді. Натомість нам надали посилання на коментар керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, який висловив офіційну позицію церкви.

Настоятель Свято-Миколаївського храму УПЦ КП протоієрей Володимир Макогон:

– У православному світі існує 14 помісних-автокефальних церков. На жаль, багатомільйонна православна українська держава не представлена у християнському світі як автокефальна церква у канонічному статусі. Українська православна церква довгий час (з 1686 по 1991 роки) вважалася частиною Руської православної церкви. Головна умова для створення помісної церкви – незалежна церква у незалежній державі. Це 34-те апостольське правило. Україна оголосила незалежність у 1991 році та отримала канонічне право мати у незалежній державі незалежну церкву. Обов’язкова умова для цього – звернення церковної та державної влади до Вселенського патріархату. Перше звернення було зроблене Президентом України Леонідом Кравчуком у 1992 році. Друге – Леонідом Кучмою, трете - у 2008 році, Віктором Ющенком. Тоді на святкування з нагоди 1020-річчя Хрещення Київською Русі до України прибув Вселенський Патріарх Варфоломій та представники інших помісних церков. Константинопольський Патріарх намагався допомогти об’єднанню православних в Україні, але тоді перепоною стала РПЦ. Втрутився Патріарх Московський Алексій II, який пригрозив Вселенському Патріарху розколом у православному світі. Зараз Президент Петро Порошенко за підтримки Верховної Ради звернувся до Вселенського Патріархату щодо надання Томоса - юридичного документа, який надається незалежній помісній православній церкві. Коли у Константинополі глибше дослідили історичні факти та документи, то ухвалили рішення щодо надання Українській православній церкві автокефалії. А також Константинополь зняв анафему, що була накладена РПЦ на предстоятелів Української православної церкви Київського патріархату та УАПЦ. Вселенський Патріархат закликав українські церкви до об’єднавчого процесу. У Києві мають зібратися архіреї української православної церкви Київського патріархату, української автокефальної православної церкви та частина архієреїв УПЦ Московського патріархату, які поставили підписи під зверненням щодо надання Томоса. На Архієрейському соборі має відбутись об’єднання церков, злиття в єдину помісну церкву. Мають обрати Патріарха об’єднаної церкви, якому Вселенський Патріарх вручить Томос про визнання Української помісної православної церкви. Наступне засідання Священного Синоду Константинопольської православної церкви призначене на листопад. Якщо ми встигаємо виконати домашнє завдання – провести об’єднавчий Собор, то є надія, що питання української автокефалії може бути розглянуте Константинопольською церквою вже у листопаді чи у грудні.

- Що змінюється для вірян?
- Незалежність церкви - це ще один фундаментальний стовп незалежності держави. Без незалежної держави не буде незалежної церкви, і навпаки. Вірян роками залякували тим, що не можна відвідувати храми Київського патріархату та УАПЦ, бо вони є неканонічними. Але вже є підтвердження Константинополя про канонічність українських церков. Тобто в Україні є три гілки канонічної православної церкви. Раніше представники Московського патріархату не хотіли служити ані з нами, ані з УАПЦ. Зараз немає перепон. Ми можемо разом служити, молитися. Але де ж вигуки радості, де привітання? Якщо УПЦ Московського патріархату піде на об’єднання - з радістю обнімемось, браття. Розцілуймось та станемо до спільної чаші біля Престолу Божого. Але поки що ми бачимо, вони чомусь не йдуть шляхом християнської любові. А слідом за Кремлем обрали самоізоляцію.

- Як рішення РПЦ щодо розриву відносин із Константинопольським Патріархатом позначиться на вірянах?
- Це лукаве рішення ухвалене, аби в Україні не відбувалось об’єднання церков. Під загрозою позбавлення сану, Патріарх Московський Кирило заборонив духовенству РПЦ співслужити із представниками Константинопольського Патріархату. Це може стати великою трагедією для вірян РПЦ. Вони постраждають від такого рішення, адже вони не зможуть причащатися, сповідатися у священиків Константинопольської церкви. Відвідувати храми на Святій землі, Афоні, де зберігаються великі православні святині. Адже Константинопольська церква існує по всьому світу.

«Московська церква привласнила Київську метрополію»

- Наша віра пішла від греків. Вона була взята з Константинополя, столиці християнського світу, який розбудовував православну церкву на території Київської Русі. Коли Київська церква стала потужною та численною, вона отримала статус метрополії Константинопольського Патріархату. І так було до 1686 року, поки Московська православна церква не привласнила Київську метрополію. Понад три сторіччя, не маючи доступу до усіх історичних документів, ми вважали, що, мабуть, Московська церква дійсно має якісь юридичні права на Київську метрополію. І лише коли на найвищому рівні у Константинополі підняли документи, з’ясувалося, що Московська церква анексувала Київську метрополію. Константинополь не надавав Московській православній церкві права керувати Київською метрополією. У документі зазначено, що він надав право висвячувати Київського митрополита. Адже у той час тривали війни між Туреччиною та Росією. Вселенський Патріарх не мав змоги надіслати свого представника на нашу землю для проведення таїнства хіротонії. Тому Московській патріархії було надано право від Константинополя висвячувати митрополита на Київську кафедру. При цьому митрополита обирали на Помісному соборі у Києві. До Москви він приїжджав лише задля звершення хіротонії. Навіть на службах Київський митрополит зобов’язаний був поминати Вселенського Патріарха як свого архієрея, підкреслюючи цим, що Київська метрополія - частина Константинопольської церкви. Але все одно Московська православна церква привласнила Київську метрополію. А зараз РПЦ кричить, що це її право надавати автокефалію. Але канонічна територія РПЦ – та, яку вона обіймала на момент оголошенні себе незалежною церквою (1459 рік).

«Початок Московської церкви - 1448 рік»

- Ми отримали першоапостольське благословення з першого віку, від апостола Андрія Первозваного. Після того, як на апостолів зійшов святий дух, вони пішли проповідувати світом Євангеліє Христове. Андрій Первозваний за жеребом вирушив на береги Чорного моря, а далі піднявся гирлом Дніпра. Андріївська церква у Києві стоїть на тому місці, де він поставив хрест та сказав: «І засяє тут благодать Божа». Росіяни привласнили собі нашу історію. Початок їхньої церкви - 1448 рік, коли утворювалось Московське князівство. Тоді частина парафії відійшла від Київської митрополії та оголосила себе Московською митрополією. Причому не брали на це ані дозволу, ані благословення Константинопольського Патріархату. Їх не визнавали як незалежну церкву 141 рік. Не надавали Томос. За деякими даними, цього документа у них немає досі, але, безперечно, їх визнають як одну з найбільших у світі помісних церков. У 1948 році, після війни, навіть святкували 500-річчя заснування Руської православної церкви. До речі, Вселенський Патріарх Варфоломій відмовився брати участь у святкуванні 1030-річчя Хрещення Київської Русі у Москві. Пояснив же просто: ми святкуємо хрещення Києва та Київської Русі. Тож що їхати святкувати у Москві? Натомість представники Вселенського патріархату взяли участь у святкових заходах з нагоди 1030-річчя Хрещення у Києві. Тож що робити росіянам з історією, якщо вони вже не можуть привласнити собі нашу? Тому Патріарх Московський Кирило і літав до Константинополя переконувати не надавати Україні автокефалію. Або ж відкласти процес на довгий час. Головний аргумент Московського Патріарха Кирила: немає українського народу, України, української мови, української церкви. Це один російський народ: одна морва церква, держава, спільна історія. Безумовно, замішана велика політика.

Як інші екс-республіки здобували власну церкву

- Коли Грузія увійшла до складу спочатку Російської імперії, а потім СРСР, вона втратила незалежність та автокефалію своєї церкви. Грузини православні християни з 5 віку. Після Другої світової Грузинська православна церква звернулась щодо поновлення автокефалії та отримала відповідь від РПЦ: «Ви що, вже стали незалежною державою?». Тобто, відмову. Але автокефалія Грузії була підтверджена Константинополем після виходу зі складу Радянського Союзу у 90-х роках. До речі, згадаємо, як отримувала незалежність Польська православна церква. Томос про автокефалію був їй наданий у 1924 році. Але які перепони чинила Російська православна церква! Зміщення, отруєння, підкуп Вселенських патріархів… Лише 4-й Патріарх спромігся привезти Томос до польської церкви. Це - історичні факти.

«Розкольники залишилися розкольниками»

Друкуємо коментар керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, який нам надіслали для публікації представники УПЦ (МП).

«Те, що відбулося на Синоді в Стамбулі вчора (коментар за 12 жовтня – ред.), шокувало весь православний світ. Схоже на те, що Константинопольський патріархат свідомо стає на шлях розколу світового Православ’я. Патріарх Варфоломій проігнорував заклики Помісних Церков скликати нараду Предстоятелів з метою вироблення спільного й соборного вирішення українського церковного питання і в односторонньому порядку прийняв дуже серйозні, але хибні рішення. Надіюсь, що світове Православ’я дасть цьому діянню об’єктивну оцінку. Підсумковий документ Константинопольського Синоду породжує більше запитань, аніж дає відповідей. Зокрема, незрозумілим залишається статус «УПЦ КП» і «УАПЦ»? За якою процедурою відбувався розгляд апеляції Філарета Денисенка? Виникає й багато інших питань. В реальності для нашої Церкви нічого не змінилося. Ми були, є і залишаємося єдиною канонічною Церквою в Україні. Ми не визнаємо ставропігії, створення якої проголосили з Фанару. Прийнявши в спілкування розкольників, Патріарх Варфоломій не робить їх канонічними, а сам стає на шлях розколу. Розкольники залишилися розкольниками. Ніякої автокефалії і Томосу вони не отримали. І схоже на те, що вони втратили навіть ту незалежність, хоч і неканонічну, яку мали і на якій завжди наголошували. Хочемо звернути увагу нашого духовенства та мирян, що розкольники як були безблагодатними, так і залишилися. А відповідно, співслужити й молитися з ними заборонено. Наступив час, коли всім нам потрібно посилити молитви, пам’ятаючи, що правда Божа непереможна».