Новий закон про ЖКП: за що кременчужани платитимуть додатково

Нові договори та додаткова плата за лічильники

- Пане Іване, на вашу думку, які норми нового Закону найсуттєвіше позначаться на споживачах? На що люди мають звернути увагу?
- По-перше, суттєвими є зміни договірних відносин зі споживачами. Закон передбачає різні види договорів: індивідуальний, колективний договір, договір колективного споживача – ОСББ. Для того, щоб обрати той чи інший вид договору, споживачі мають рік з моменту введення в дію норм нового Закону про ЖКП – до 1 травня 2020 року (Закон Про ЖКП з 1.05.19 почав діяти, але до нього вже плануються зміни - щодо публічних договорів.) Від того, який варіант договору оберуть мешканці будинку, залежатиме структура та розмір плати за відповідну послугу, а також межа відповідальності за якість наданих послуг. На послуги з постачання та розподілу газу, електроенергії Закон передбачає лише індивідуальні договори. Тобто обирати різні форми договорів можливо на постачання теплової енергії, гарячої та холодної води, водовідведення, поводження з побутовими відходами. Якщо споживачі не визначилися з формою договору, буде вважатися, що вони обрали індивідуальний договір - за замовчуванням. За таким варіантом договору плата за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, які забезпечують надання такої послуги, не включається до плати за відповідну послугу. Тобто відповідальність виконавця за якість послуги – «до входу в будинок».

Важливо, що під різні комунальні послуги співвласники можуть вибрати різні види договорів. При цьому відповідальність споживача залишається індивідуальною – у разі колективного договору та заборгованості одного перед постачальником не відключатимуть увесь будинок, а розбиратимуться лише з конкретним боржником (крім моделі договору з колективним споживачем).

По-друге, варто звернути увагу на підхід до обліку послуг. Вузлами комерційного обліку визначені будинкові лічильники води, теплової енергії. На їх встановлення, обслуговування та заміну закон зобов’язує виконавця розраховувати внески, які сплачуватимуть споживачі. Такі платежі у квитанціях мешканців йтимуть окремою графою. Виконавець послуги має ініціювати встановлення загальнобудинкового лічильника, при цьому узгодити його вартість зі співвласниками будинку. Вони мають право запропонувати дешевшу або кращу модель.
Різниця між показниками будинкового лічильника і сумою показників квартирних лічильників буде пропорційно розподілена між усіма споживачами у багатоквартирному будинку. І якщо у підвалах вода тече через діряві труби чи хтось із сусідів «відмотує» лічильник – за це заплатять усі мешканці. А тому співвласникам слід звернути увагу на те, в якому стані мережі, та подбати про їх якісне обслуговування.

- Отже, закон передбачив, що за лічильники платитиме споживач. Чи означає це, що комунальні підприємства – водоканал, «Теплоенерго» згодом повертатимуть собі гроші за лічильники, які вже встановлюються за рахунок бюджету міста?
- Ні, якщо вузли комерційного обліку були встановлені за кошти міського бюджету, споживачам не нараховуватимуть внески за їх встановлення. Міська влада й надалі сприятиме оснащенню житлових будинків приладами обліку за кошти міського бюджету.

Три види договорів: особливості

1. Індивідуальний договір підписує кожен співвласник багатоквартирного будинку самостійно.
2. Колективний договір підписує від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управитель або інша особа, уповноважена співвласниками.
3. Договір із колективним споживачем підписує ОСББ (або інша юрособа, що об’єднує співвласників).

Угоди мають укладатися відповідно до типових, затверджених Кабміном. Наразі типові договори відсутні – є лише проекти. Коли їх затвердить Кабмін, «ТЪ» розповість про кожен вид договору більш детально. Доки нові угоди не укладені, зберігають дію старі, і норми нового Закону про ЖКП (у тому числі штрафи, пеня, плата за лічильники) не застосовуються.

Новий вид плати: внески на капремонт будинку

- Новий Закон про ЖКП передбачає, що капітальні ремонти в будинках здійснюються за рахунок співвласників. Яким чином це буде реалізовано в багатоквартирних будинках, де управителів призначила міська рада?
- Дійсно, і цей закон, і Закон «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» покладає на співвласників обов’язок утримувати спільне майно будинку, зокрема й робити капітальні ремонти. Кожен співвласник має робити внески на ці потреби (пропорційно до його частки власності). І послуга з управління багатоквартирним будинком, яку надають керуючі компанії, призначені міською радою, не включає проведення робіт із капітального ремонту (це відповідає ст. 5 Закону «Про житлово-комунальні послуги»). Варто розуміти, що й ціна на послугу з управління не передбачає виконання зазначених робіт. Але при цьому закон передбачає, що управитель має інформувати співвласників про необхідність капремонтів (про те, що експлуатація певних елементів будинку неможлива через їх зношеність, аварійність), вносити пропозиції щодо фінансування капремонтів. Простіше кажучи, співвласники мусять здавати гроші на капремонт багатоквартирного будинку – робити внески. За рішенням співвласників, управитель зобов’язаний відкрити окремий рахунок у банку для таких цільових внесків. Співвласники зможуть контролювати рух коштів по цьому рахунку: управитель зобов’язаний надавати інформацію про це кожному співвласнику на його запит.
Також закон передбачає, що управитель (за рішенням співвласників та в межах виділених ними коштів) має організовувати виконання та виступати замовником робіт із капітального ремонту.

- А якщо співвласники відмовляться збирати гроші на капремонти, що далі?
- Передбачено, що в разі ігнорування пропозицій управителя про капремонт він призупиняє надання послуги з управління в частині експлуатації спільного майна будинку, що вийшло з ладу. Аж до того моменту, доки співвласники ухвалять рішення про капремонт (відновлення безпечної експлуатації) та визначать джерела фінансування робіт. (Зокрема, такі права управителю надає Постанова КМУ від 05.09.2018 № 712 «Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком»).

- Чи існуватимуть надалі бюджетні Програми капремонтів будинків? Якими критеріями керуватиметься міська влада при виділенні коштів на капремонти, по суті, приватного житла?
- Виконання робіт із капітального ремонту не є обов’язком органів місцевого самоврядування. Проте, як колишній власник житлового фонду, міська влада готова брати участь у проведенні таких робіт. Наразі вже діють відповідні міські програми підтримки співвласників (див. вище - ред). На жаль, фінансування діючих Програм обмежене. До того ж призупинена дольова участь мешканців у програмі, що передбачає капремонти колишнього комунального житлового фонду. Відповідне рішення ухвалили депутати, бо мешканці (я маю на увазі співвласників будинків) не включалися в капремонти.

Але ж нове законодавство передбачає, що реалізація будь-яких управлінських рішень без участі співвласників неможлива. Тому міські Програми можуть працювати у будинках, де є відповідальний власник. Тобто там, де мешканці самоорганізувалися: або створили об’єднання співвласників багатоквартирних будинків; або провели збори співвласників, обрали уповноважену особу, яка представлятиме інтереси мешканців (без створення ОСББ). Для впровадження міських програм підтримки критерієм має стати ініціативність мешканців. Кошти міського бюджету мають спрямовуватися безпосередньо на будинки, де співвласники беруть на себе відповідальність за утримання спільного майна та його збереження.

В основу діючої Програми капремонту житлового фонду закладені пропозиції управителів житлового фонду, департаменту ЖКГ (на підставі звернень громадян та депутатських звернень). Програма складена з урахуванням загальної оцінки ситуації, що склалася на території міста, фінансових можливостей бюджету.

Плата за мережі

- Закон про ЖКП передбачає плату за абонентське обслуговування. Як це реалізовуватиметься на КП (водоканал, «Теплоенерго»), чи призведе до зростання тарифів?
- Плата за абонентське обслуговування – це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку. Ця плата призначена для відшкодування витрат виконавця, пов’язаних з укладенням угоди про надання комунальної послуги, розподілом спожитих послуг.

Насправді наразі виконавці послуг уже здійснюють ці функції в межах діючих тарифів. Але закон передбачає виокремлення плати за абонентське обслуговування, яке раніше було «приховане» в тарифах. Отже, додаткова графа в платіжці не означатиме додаткової плати чи зростання тарифу.

Плату за абонентське обслуговування розраховує окремо кожен виконавець послуги, граничний розмір має затвердити Кабінет міністрів України (вже розроблено проект постанови Кабінету міністрів  України «Про визначення граничного розміру плати за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами»).