Справжні воїни Магрибу: арабські скакуни, вишукане вбрання і стрілянина з мушкетів

Фантазія – старовинна берберська традиція, яка поширена у країнах Магрибу. Перш за все це демонстрація воїнської наснаги, вправності та дисципліни як людей, так і коней, що приймають участь у фестивалі.

Суть дійства проста: команди вершників, кожна з яких представляє окремий регіон країни або певний клан, мчать галопом, а потім, проїхавши близько 200 метрів, різко зупиняють коней, одночасно стріляючи в повітря з мушкетів. Про вправність вершників свідчить те, наскільки синхронно вони виконали постріли.

Зазвичай Фантазія проводиться під час весіль або національних свят, проте досить складно визначити, де саме пройде фестиваль найближчим часом. Навіть для місцевих мешканців проведення фестивалю в їхньому місті може стати сюрпризом – що вже казати про іноземних туристів.

Учасники Фантазії тренуються з самого дитинства, часто наслідуючи приклад своїх батьків та дідусів. Під час підготовки дійства можна побачити дітей 4-5 років, які вправно стоять на сідлі у той час як їхні батьки чистять мушкети або перевіряють збрую.

У Тбоуріді важлива кожна деталь. Костюми вершників, кінська збруя та прикраси – усе це ретельно продумане. Саме так виглядали грізні берберські воїни, які кілька сторіч тому наводили жах на сусідні королівства.

Цікаво, що в Марокко не тільки чоловіки є учасниками Фантазії: часто тут можна побачити й дівчат. Здавна повелося, що берберські жінки брали участь у всіх сферах життя нарівні з чоловіками, і війна не була винятком. Ба більше, одна з найславетніших правительок цих земель була жінкою: Дакія аль-Кахіна, яка народилася наприкінці VII ст. Ця жінка знаменита тим, що успішно протистояла арабським завойовникам протягом кількох років, очолюючи берберське військо, а за її голову була призначена чимала нагорода.

Коней для Фантазії, як і людей, готують змалечку. Людський натовп, постріли, пороховий дим здатні викликати паніку в будь-якої тварини, але не в цих красенів. Ціни на таких коней сягають захмарних висот, про них піклуються як про найбільшу коштовність протягом усього життя і ні в якому разі не залучають до роботи.

Зброя вешників варта не меншої уваги – це справжнісінькі мушкети, що передаються з покоління в покоління. Вони оздоблені камінням, накладками з дорогоцінних металів і попри солідний вік знаходяться у чудовому стані.

Зазвичай найкраща команда Тбоуріди отримує грошовий приз, і це тільки додає азарту вершникам, які демонструють чудеса вправності під крики й аплодисменти глядачів.

Запах пороху, гучні постріли, що лунають як один, вигуки воїнів та пісок, що хмарами здіймається під копитами коней – усе це ніби змушує час зупинитись. У такі моменти починаєш розуміти дух цього незламного й волелюбного народу, що проніс свої традиції крізь час та простір.