У гості до єнотів: поїздка вихідного дня до екопарку під Полтавою

На цю поїздку мене підбили колеги. Тварин я люблю – і домашніх, і диких. Але до зоопарків ставлюся з пересторогою: а раптом звірям там сумно і погано? Вдалині від природного середовища? 

Та екопарк у селі Ковалівка під Полтавою не розчарував, а скоріше надихнув. Сумних очей, які дивляться на тебе з німим докором, я там не побачила. Навпаки: склалося враження, що тутешнім мешканцям подобається увага. І вони милостиво дозволяють тобі на них подивитися. Звірі та птахи виглядають охайними та доглянутими. Вольєри просторі – при цьому у тварин є «кімнати відпочинку» під дахом та подвір’я для прогулянок, які сполучаються хвірткою. Такий собі окремий котедж.

А до декого навіть можна потрапити в гості. Ну, хто б коли думав, що я – доросла людина – нянчитимуся з єнотами? За невеличку додаткову плату тебе пустять до них у «хату» і дадуть гостинці, якими можна погодувати цих малих бешкетників. Знову-таки, ідея відвідати єнотів спочатку мене не приваблювала: тварина ж ніби дика, хіба ні? Та виявилося, що місцеві «жужики» або «бандити» (як їх тут називають), народжені тут же, в екопарку. Змалечку звикли до людей і стали домашніми – як коти, тільки дуже-дуже жваві. Лізуть на руки, на плечі – і ніякої агресії, лише розваги. Нас попередили: ховайте все, інакше зроблять «ревізію» та повитягають із кишень. Ще б пак: у них такі лапки, що більше нагадують руці з пальчиками. Висновок: спілкування з єнотами – то повний релакс! 

Окраса екопарку – великі тварини сімейства котячих. Тут тобі й екзотичні коти – сервал, схожий на рись каракал, лев, леопард. Три смугасті «грації» - молоді тигриці - зачаровують та лякають одночасно. На вольєрі попереджувальний напис: тварини можуть завдати травму.

Обережно роздивляємось їхні великі м’які лапи – аж раптом до клітки наближається невисокого зросту чоловік та простягає руку:

Виявилося, це місцевий ветеринар прийшов відвідати підопічних… Еге ж, не кожному ці хижаки просто так підставлять щоку – і не відгризуть при цьому пальці…

Тож якщо вже хочеться когось погладити – йдіть до єнотів, до мавпочок або у «Бабусин дворик». Насправді це цілий вигін - тут вас зустрінуть волоокі лами, доволі нахабні (але не злобиві) кози, допитливі козенята. Грайтеся! 

Як показує досвід, екопарк – розвага не лише для дітей. Знайомі дорослі, відвідавши екопарк, не обмежилися одним разом…

Благородний олень. Ще молодий – і любить чухати ріжки, які щойно прорізалися. Працівники екопарку кажуть – бодається!

Спочатку ми подумали, що це такі гарні великі лисиці. Виявилося – куон гірський або червоний вовк. Тварина занесена до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи. Мешкає червоний вовк у гірських та лісових областях Центральної та Південної Азії, та в природі їх залишилося менше 2500 особин. Ще понад 100 – у зоопарках, і це саме той випадок, коли утримання в неволі допомагає зберегти популяцію.