Прощавай, пакетику! Досвід кременчужан, які вже відмовилися від поліетилену

З 2022 року з українських магазинів зникнуть пластикові пакети. Верховна Рада заборонила їх розповсюджувати. Щоправда, під заборону потрапили не всі пакети. Отже, скоро ми прощаємося з:

• надтонкими пластиковими пакетами (товщина до 15 мікрометрів);
• тонкими пластиковими пакетами (товщина від 15 до 50 мікрометрів);
• оксорозкладними (оксобіорозкладними) пластиковими пакетами.

Розповсюджувати (платно й безоплатно) їх не можна в закладах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг. 

Що залишиться в законі

Є виняток для маленьких пакетиків для фасування. Це надлегкі пластикові пакети шириною до 225 мм, глибиною до 345 мм, довжиною до 450 мм, які призначені для транспортування свіжої риби та м'яса, круп, борошна, льоду. Замість звичайних пластикових пакетів можна використовувати біорозкладні пластикові пакети. Це такі пластикові пакети, що за участі мікроорганізмів розкладаються на елементи природного походження. Кожен такий пакет мусить мати маркування.

На пластиковий пакет забороняється нанесення слів «біо», «біопакет», «біорозкладний», якщо пакунок не відповідає вимогам.

А ось пакети з додаванням оксорозкладної біодобавки d2w із 2022 року заборонені. Саме такі пакети під виглядом біорозкладних останнім часом пропонували як «зелені» та екологічні у деяких мережах. Проте і ці пакетики мають зникнути.

Який штраф за пакетик

Ніхто не буде бігати за бабусями, якщо вони йдуть із пакетиком у руках. Покупців, що пішли за покупками із пластиковим пакетам, не штрафуватимуть.

Штрафи отримують підприємства та їхні працівники, відповідальні за розповсюдження пластикових пакетів. 

Якщо заклади харчування, торгівлі чи надання послуг спіймають на розповсюдженні пластикових пакетів, їм загрожує від 8 500 до 17 000 грн штрафу. За повторне порушення закону впродовж трьох років штраф уже буде більшим: від 17 000 грн до 34 000 грн.

Законом окремо забороняється безоплатно розповсюджувати пластикові пакети. Так, деякі пластикові пакети дозволяється продавати, але вартість таких пакетів не може бути нижчою за мінімальні ціни, які встановлює Кабмін.

Якщо суб'єкт господарювання порушив заборону на безоплатне розповсюдження пакетів, його можуть оштрафувати від 1 700 до 3 400 грн. За повторне порушення впродовж трьох років штраф зросте до 8 500 грн.

А яким буде механізм накладення штрафу та хто цим займатиметься? Функції покладають на захисників прав споживачів. А їх і так  кілька чоловік на всю область.

Мовою цифр:

• 100-500 років розкладається пластик;
• 500 пакетів на рік використовує середньостатистичний українець, а німці – 40;
• 160 000 пластикових пакетів використовують у світі кожну секунду.

Як жити без пакета: досвід кременчужан

Кременчужанка Євгенія вже понад 5 років як майже відмовилась від пакетиків. Іноді використовує їх, але радше як вийняток.

 –  Як давно ти до цього прийшла?

 –  Почала зменшувати кількість сміття у своєму житті приблизно у 2016 році. Тоді я закінчила університет, почала жити самостійно та пішла на роботу. На першій роботі (у ЗМІ) писала на екологічні теми, зокрема, й про поводження з твердими побутовими відходами. Ця тема дуже захопила мене, адже мене давно бісило те, що люди безвідповідально ставляться до сміття. Але далі «бісило» я не заходила. А тут зрозуміла, що самостійно можна хоч щось змінювати. Пізніше робота звела мене з крутою полтавською спільнотою «Еколтава», які ще більше заразили мене екосвідомістю.

 –  Яку альтернативу пакетам ти використовуєш? Ти повністю від них відмовилася чи частково?

 –  Від усіх пакетів поки не відмовилася. Сухі продукти я кладу в полотняні торбинки. Наприклад, овочі та фрукти. Для мокрих продуктів використовую спеціальні пакети з кукурудзяного крохмалю, які розкладаються без шкоди для довкілля. Але подібні пакети - річ не з дешевих. Один пакет коштує приблизно 3 грн. Знаю, що деякі ходять у супермаркет чи на ринок зі своєю тарою, куди купують м’ясо, рибу. Але я ще так не експериментувала. 

Деякі продукти можна купувати без будь-якого пакування. Наприклад, банани: природа вже подарувала їм власне пакування. Крім цього, банани кріпляться на одній «ніжці». Важиш та клеїш цінник. Навіщо пакет?) Не купую пакети, щоб скласти туди речі. Є кілька великих торб.

 –  У чому відмова від пакетів  –  це зручно, а у чому виникають незручності?

 –  Як вже згадала у попередньому питанні, ті ж пакетики з кукурудзяного крохмалю - недешеве задоволення. Але помітила, що з часом такі товари дешевшають, бо на них зростає попит. 

Із переваг відмови від пакетів:

1) на душі спокійніше, що ти не береш участі в засміченні планети;

2) повільніше заповнюється сміттєве відро.

 –  Як реагують у магазинах, коли ти відмовляєшся від пакетиків?

 –  Завжди однаково. Продавці дивуються та кажуть «та беріть, пакетик же безкоштовний». Я набираюся терпіння і кажу, що він мені не потрібен з іншої причини. Часто з першого разу до продавців не доходить і доводиться бути наполегливішою. Потім ображаються. В мене пар йде з вух, коли в аптеці один блістер пігулок кладуть у пакетик. Ну навіщо? Такі дії йдуть у розріз зі здоровим глуздом!)

 –  А щодо оточуючих? Як у родині сприйняли той факт, що ти перестала використовувати пакети? 

 –  Більшість знайомих та рідні ставилися до цього скептично. Було важко боротися і пояснювати, але це треба робити. Лише бабуся перейняла мої екологічні звички і також почала ходити в супермаркет із торбинками, які часто отримують компліменти від касирів. На мій погляд, відмова від пакетиків - це перемога. Але на цьому не варто зупинятися. Наступним етапом може бути відмова від пластикових трубочок. Можна купувати каву у власний стакан. До речі, у деяких кав'ярнях за такої умови роблять знижку. Сортувати сміття, чистити зуби дерев'яною зубною щіткою, відмовитися від вологих серветок – це не повний перелік того, як можна або зменшити кількість сміття у своєму житті, або зробити його безпечним для довкілля.

У родині кременчужанки Ганни також 5 років тому обмежили використання пакетиків. За покупками ходять із сумками-шоперами.

–  Для покупок використовую сумки-шопери та «сітки». Пакети майже не використовую: можливо, якщо купляю брудні овочі, то беру старі, що були у вжитку. У мене дуже багато сумок-шоперів: практично ношу із собою у кожній сумочці та завжди вожу в авто. Жодного шопера я не купувала: часто їх просто дарували при покупці інших товарів, наприклад, взуття. Та навіть якщо й придбати таку сумку, вона коштуватиме 20 гривень, а слугуватиме дуже довго.

 –  Як давно ви відмовились від пакетиків?

 –  П'ять років тому. Мабуть, вплинули загальносвітові екотренди. У моїй родині вирішили не лише обмежити використання пакетів, але й почали сортувати сміття, встановити подрібнювач харчових відходів.

 –  Як рідні поставилися до таких новацій?

 –  Діти підтримують мене з великим задоволенням. Чоловік іноді може забути та прийти з пакетами з магазину, але це трапляється нечасто.

 –  Як у магазинах сприймали вашу спробу відмовитись від пакетиків?

 –  Зараз таку відмову сприймають цілком нормально. Проте були часи, коли, побачивши сумку-сітку, запитували: а де ви її купували? Та йшли перевіряти товар: чи немає у магазині такої ж.

Також дуже наполегливо пропонували пакетик. А коли я казала, що він мені не потрібен, відповідали: «Та беріть, він безкоштовний». Але ж навіщо він мені, якщо я купую банани? Мені довелось навіть змінити одну торговельну мережу: відмовитись від покупок у ній. Бо, щоб зважити банани чи лимон, вони обов'язково мали покласти їх у пакет. Тож я почала купувати товар в іншій мережі. Але в цілому зараз все ж ситуація змінюється. Спостерігається тенденція відмови від пластику. Кафе та магазини стають більш екофрендлі. 

Пакет із крохмалю, який можна з’їсти

Студенти сумського вузу вигадали пакети, які розкладаються вже через місяць, а на смак - як звичайна лапша. В основі - харчові компоненти, які містять білки, полісахариди та жири. А ще вони термостійкі: можна тримати в холодильниках та розігрівати в них їжу.

Почому біопакети?

В Україні з 2010 року почали виробництво біопакетів. Першою стала Дніпропетровська корпорація «Біосфера»: запустила проєкт-серію пакетів для сміття БІО, що здатні швидко розкладатися. Пакети випускають під ТМ «ФрекенБок» та продають у звичайних магазинах. 

Заявлений період розпаду пакетів - 3 роки. Виробник гарантує, що після закінчення цього терміну пакет розкладається на екологічно безпечні складові: воду, вуглекислий газ та гумус. Також біопакети виготовляють «Новіс» та «Чистопес». Вартість 50 пакетиків –  близько 100 грн, це десь 2 грн за один.

Біопакети обійдуться від 2 грн за штуку

Пакети з опалого листя

Український стартап Re-leaf запустив продаж пакетів із опалого листя. Засновник стартапу – Валентин Фречка, який ще в 11 класі вигадав, як виготовляти папір із осіннього листя замість того, аби його спалювати. Ідею школяра підтримали на Житомирському картонному комбінаті та спробували технологію в дії. Такий папір став чудовим для екопакування. Тож тепер його продають просто як папір, у рулонах та аркушами, а також як паперові пакетики.

Пакетна альтернатива

Що може прийти на зміну пакетам, окрім їхніх «родичів» - біорозкладних пакетів?

Екоторба

Шопери – альтернатива номер один. Із мінусів – доведеться заплатити 20-30 грн на касі, якщо забули взяти з собою. Тож носити шопер із собою має стати звичкою. Також для великих покупок одного шопера може виявитися замало. Проте порівняно з іншими варіантами, вони мають низку переваг.

Міцні. Ці сумки, залежно від матеріалу та фасону, можуть витримати до 20 кг. Для порівняння: поліетиленовий пакет витримує 3–10 кг. 

Компактні. Екосумка практично не займає місця. Крім того, таку сумку можна використовувати повторно: за підрахунками, щонайменше 173 рази. Це означає, що навіть якщо ви будете щодня ходити в магазин, то за рік ви «зносите» лише дві сумки.

Розмір ручок. Якщо ви ходите в магазин раз-двічі на тиждень, то обирайте сумку з ручками довжиною 60 см. Так ви можете повісити її на плече. Для невеликих покупок підійдуть ручки довжиною 30 см - так легше нести в руках.

Тканина. Зазвичай шопери шиють із легкої міцної тканини, яку легко прати. Часто - з льону або бавовни.

Менш поширеними, але на 100% екологічними, вважаються екосумки з волокон різних рослин: кукурудзи, конопель, бамбука або пальми. Такі сумки коштують удвічі-втричі дорожче за бавовняні, але вони мають бактерицидні властивості. Недолік – вони легко поглинають запахи. Отже, якщо ви несете мясо чи рибу, сумку доведеться прати.

Простенька екоторба - від 45 грн, дизайнерська - 550 грн

Авоськи повертаються

Сумки-сітки, які були в моді в 60-80-х роках, повернулися. Такі сумки стали популярні завдяки своїй практичності. Вони тягнуться як завгодно, займають мало місця та при цьому важать 40–50 грамів.

Ще одна перевага авоськи - міцність. Не порветься навіть при навантаженні в 25 кг. Пакет такого не витримає.

Сьогодні з'явилися «модернізовані» авоськи. Аби дріб’язок не випав із сітки, в неї вкладають спеціальний непрозорий мішок.

В інтернеті звичайні авоськи пропонують від 90 грн, дизайнерські - за 900 грн

Паперові пакети

Пакети із крафт-паперу, що біологічно розкладається, можна вважати найекологічнішою та найбезпечнішою альтернативою. Паперові відходи швидко розкладаються та не завдають шкоди природі. Проте не витримують вагу, як звичайний пакет (не завжди), не слугують довго, коштують недешево. Щоправда, не всі екоактивісти згодні з їхньою екологічністю. Адже паперові пакети залишають вуглецевий слід від виробництва утричі більший ніж пластик: викидів більше на 70%, у водойми виливається в 50 разів більше гидоти.

Полотняні мішки

Придатні для упаковки сипучих продуктів - борошна, крупи, цукру. Слугуватимуть довго. Якщо прокип’ятити в розчині повареної солі, стануть захистом від жучків. 

Джутові сумки 

Це такий собі гламур для шопінгу. Не рекомендується носити в сильну спеку (матеріал пересихає) і у вологу погоду (швидко гниє). Крім того, сумки з декоративної мішковини не витримують великих навантажень. Для сезонів дощів та снігу краще обирати сумки з непромокних тканин. 

$2000 за пакетик: як за кордоном борються із пластиком

Ми не одні: у світі вже багато країн заборонили чи обмежили використання пластикових пакетів.

Часткова заборона у багатьох країнах-європейках діє вже давно. А подекуди на любителів пакетиків чи їх розповсюджувачів чекають суворі штрафи. 

У Чехії під забороною безкоштовне поширення пластикових пакетів, продаж хлібобулочних виробів, овочевої та фруктової продукції в пакетах. Продавці мусять платити податок 230 євро за кожну тонну проданих пакетів.

Екологічний податок на продаж пластикових пакетів є у Греції (0,09 євро за кожен реалізований пакет), у Швеції (0,03-0,66 євро за кожен реалізований пакет).

Сувора Литва накладає штраф за поширення пакетів від 30 до 500 євро.

В Італії не можна продавати та використовувати пакети: штраф 500 євро. У Бельгії не можна продавати та використовувати одноразові пакети товщиною менше 0,015 мм.

Повністю заборонене розповсюдження пластикових пакетів у більшості штатів Австралії. За порушення закону передбачено штраф 4,6 тисячі доларів. У Чилі не можна продавати і виготовляти такі пакети: штраф 330 доларів.

До 10 років світить виробникам пластикових пакетів у Бангладеш, де під забороною також ввезення, розповсюдження та використання пластикових пакетів. Такі ж заборони передбачені законодавством Ботсвани, Кенії, Танзанії.

Молдова також уже заборонила розповсюдження пластикових пакетів, а порушники мусять заплатити штраф до 700 доларів (за пакети товщиною менше 0,015 мм).

Китай ввів заборону на виробництво та розповсюдження надлегких пакетів (менше 0,025 мм). Тим, хто продає такий товар, загрожує його конфіскація.

В Азербайджані для продавців пакетиків ввели штраф у 2 тисячі доларів.