Без хустки і в будь-який день: спростовуємо міфи, які заважають жінкам ходити до церкви

Суспільні уявлення про ролі, поведінку, функції жінок і чоловіків у різних сферах життя і діяльності містять чимало стереотипів. Найбільше вимог і заборон стосується дівчат і жінок: «не бігай, ти ж дівчинка», «не ходи пізно ввечері», «будь скромною і слухняною», «завжди посміхайся» і безліч інших.

Чимало із них стосуються і жінок-прихожанок. Проходячи повз храм, можна побачити, як дівчина робить крок до дверей, а потім раптово зупиняється, проводить невпевнено рукою по неприкритому хусткою волоссю ? і йде геть. Або ж просто стоїть жінка, чекає на свого чоловіка біля сходів церкви, але всередину не заходить, бо ж на ній штани!

На жаль, багато хто з православних християнок досі вірить у подібні забобони. Ба більше: часто у них вірять і священики, які тим самим позбавляють жінок можливості відвідувати храм. «ТелеграфЪ» поспілкувався з настоятелем храму ікони Божої Матері «Усіх скорботних Радість», протоієреєм Анатолієм Кулішем, який розвіяв деякі найпоширеніші міфи.

Міф 1: Незаміжній дівчині не можна хрестити дівчинку, бо вона не вийде заміж. Першим похресником має бути хлопчик.

- Із таким я дійсно стикався, але це не має під собою взагалі ніякого підґрунтя. Взагалі, якщо кличуть стати хрещеною мамою, то головне ? пам'ятати про відповідальність, яку ти береш на себе за дитину. Є ще одна пов'язана з цим думка ? що «від хреста не можна відмовлятися». І якщо запросили стати хресною мамою або хресним татом, то маєш обов'язково погодитися. Насправді, якщо ти не зможеш нічому навчити дитину, не будеш про неї піклуватися, то краще відмовитися і не брати на себе відповідальність. Можна просто приїжджати в гості, бавитися з дитиною, дарувати подарунки. Роль хрещеної має бути набагато більшою в житті дитини, ніж це здебільшого є зараз.

Міф 2: Жінці не можна заходити в церкву в штанях або без хустки.

- Знову ж таки – це неправильно. Коли ти заходиш в храм, тебе від цього ніщо не має зупиняти. Проте, навіть у наш час часто можна почути, що жінка мусить заходити в храм в хустці, одягати спідницю або плаття, але насправді в житті бувають різні обставини. Не зайти до храму лише через те, що на тобі одягнені штани, а не спідниця, ? такого бути не повинно.

У церкві часто жінка, яка заходить в штанях, стикається з так званими «церковними бабусями», які починають повчати, а іноді й виганяти. Їх треба просто ігнорувати, адже з церкви не має права виганяти ніхто. Хіба що людина несе загрозу для тих хто молиться, наприклад, веде себе неадекватно через сп'яніння або психічну хворобу. В усіх інших випадках, якщо людина відчуває потребу прийти до Бога, їй не можна перешкоджати.

Нещодавно у «Фейсбуці» я прочитав, що, коли священик говорить, що жінка може заходити в храм у штанях, ? це «католицизм». Але ж це просто здоровий глузд! Ми живемо не в середньовіччі, і повинні це усвідомлювати. Бог дивиться в першу чергу на серце людини, на те, з чим людина до нього прийшла, а не в чому. Якщо влітку людина йде з водойми у шортах повз храм ? то що їй, у храм не заходити, бо вона в шортах? Та ні, заходити! Заходити в храм, молитися і все.

Міф 3: Вагітним не можна вінчатися

- Насправді вінчатися можна. Зараз навіть кажуть, що таїнство навпаки допомагає жінці. Тим більше, що вінчання ? це момент, коли уся родина поєднується духовно.

Міф 4: Вагітна жінка не може хрестити дитину.

- Знову ж таки це неправильно.

Міф 5: Жінці не можна ходити до церкви під час «місячних».

- Це неправильно. Чому так було раніше? Тому що не було таких засобів гігієни, які ми маємо зараз. Якщо раніше жінка прийшла б в храм в ці дні очищення, то дуже важко було не залишити слідів крові у приміщенні, адже служба часто триває 2-3 години. Зараз жінка може повноцінно існувати в світі у будь-які дні. І так само жінка може повноцінно існувати в церкві! Вона повинна приходити, ніщо не має утримувати людину від того, щоб переступити поріг місця, де вона може поговорити з Богом.

Міф 6: Під час місячних жінка не може причащатися.

- Тут вже думки священників розділяються. Особисто я прихильник того, що вона може приступати і до причастя. Місячні ? це не те, що повинно виривати жінку з духовного життя. Ми маємо приклад кровоточивої, яка доторкнулася до Ісуса. Тоді, за ізраїльським законом, жінка не мала права нікого торкатися, бо в ці дні вона вважалася нечистою. Вважалося, що вона оскверняє інших навіть дотиком. І коли жінка, яка 18 років страждала від кровотечі і фактично жила в ізоляції, торкнулася Христа, вона зцілилася. Коли ж її почали відганяти, Ісус сказав, що її віра була дуже міцною. Він каже: «Дерзай, дочко! Твоя віра спасла тебе!» Якщо Ісус Христос дозволив це зробити, то хто ми такі, щоб забороняти жінці торкатись до Бога через причастя?

Як бачимо, суспільство продукує чимало забобон, які ґрунтуються на ставленні до жінки як до «грішниці», другорядної, неповноцінної особи. Іноді у подібні забобони вірять і самі священники. Однак сучасна церква значно прогресивніша, і ряд заборон уже відходять у минуле.

Кілька цікавих фактів:

• У Православній церкві України розглядають питання про повернення інституту дияконес, як це було за часів раннього християнства.
• Католицька церква впровадила закони, згідно з якими жінки можуть служити лекторками на літургіях, бути служительками вівтарів та проводити причастя. Папа римський навіть призначив жінку очільницею секретаріату Ватикану.
• У лютеранській церкві Швеції священниць навіть більше, ніж їхніх колег-чоловіків – 50,1%.
• В англіканській церкві перша жінка-єпископиня з’явилася у 2014 році, нею стала Ліббі Лейн. А інститут священниць тут запровадили у 1992 році.