Гроші на благодійниках: як шахраї дурять у 2022 році

Кременчужанка Лілія робить свічки для військових. Нещодавно замовила парафін для їх виготовлення, сплатила продавцю 400 грн. Проте парафін так і не отримала.

Лілія далеко не поодинокий випадок. Близько 46 млн грн — стільки коштів мешканці Полтавщини віддали шахраям з початку року по жовтень. Спрацювали як старі трюки з «міняємо старі гроші на нові» та «зняття порчі», так і нові: шахраї спекулюють на бажанні допомогти, або ж скрутному становищі людей. Які «розводи» найпоширеніші зараз та що радять робити правоохоронці та експерти, аби не «годувати» шахраїв.

Збір грошей на добру справу

З початком війни почались масові збори коштів на закупку потрібних речей для військових, тероборони, переселенців, постраждалих під час війни, нужденних. До збору коштів долучились не лише офіційні структури та благодійні організації. Багато волонтерів взялись за допомогу: відомі люди, блогери, просто небайдужі кременчужане, які мали змогу закуповувати та доставляти необхідні речі. Проте цим скористались і шахраї, які намагаються наживатися на чужій біді. Яскравим прикладом у нашому місті став випадок, коли у соцмережах розпочали збір коштів для дитини, нібито постраждалої від теракту в Амсторі. Ці повідомлення виявилось фейком.

Фото дитини просто поцупили з інтернету: на ньому зображений хлопчик, на якого у 2018 році вилилась каструля з окропом. Картинку легко знайти в інтернеті, щоб впевнитись в афері.

Що робити

• Фінансово допомогти армії можна, скориставшись офіційними каналами. Але часто виникає бажання взяти участь у зборі коштів на конкретні цілі: закупівля обладнання для військових, ліків, допомога постраждалим тощо. І ці корисні справи часто роблять волонтери чи просто активні громадяни.
• Перераховуйте кошти тим, кому довіряєте. Так, це може бути й Катя з Інстаграм, яка закуповує ліки для військових. Але ви знаєте її особисто, або знають ваші знайомі, або знайомі знайомих з «сарафанного радіо». Репутація людини не залишає сумнівів. Ви впевнені, що це не та людина, яка займається шахрайством. Якщо наша умовна Катя — з Кременчука, можна зв'язатися, навіть перетнутися за кавою, долучитися до допомоги. Звісно, якщо хочеться переказати гроші конкретному волонтеру чи людині з іншого міста, то з перевіркою важче. Першочергово радять:
• Пошукайте ім'я та прізвище волонтера у Гуглі. Часто волонтери можуть згадуватись у пресі, інколи трапляються публікації з їхніми прізвищами щодо благодійних акцій, зборів. Це допоможе зорієнтуватися.
• Подивитися сторінку волонтера в фейсбук, почитати коментарі. Чи нова ця сторінка, чи раніше були дописи про збір коштів, чи публікувалися звіти про збори та витрати — волонтери їх часто розміщують. Часто через соцмережі можна побачити спільних знайомих: варто спитати їхню думку. Пам'ятайте, що сторінки інколи беруть в оренду чи зламують, а далі від імені власників збирають кошти нібито на амуніцію.
• тож варто звернути увагу і на реакцію до поста від друзів волонтера (хоча негативні коментарі можуть швидко прибирати).
• Якщо волонтер збирає кошти від імені певної організації, можна знайти її контакти та зв'язатися. Уточнити, чи дійсно цей волонтер має відношення до організації, якщо про неї ніколи не чули раніше, також важко пошукати в Інтернеті.
• Фото (постраждалої людини, для якої ведеться збір, фото товарів, чеків, виставлені у звіті тощо) варто пошукати через Google-картинки: чи їх не позичили з просторів інтернету.
• Для перевірки оголошення можна зробити пошук тексту в Google чи Facebook. Шахраї часто лінуються писати власні тексти: могли просто скопіювати та множити далі.
• Якщо є номер телефона волонтера, його варто закинути в мобільні додатки такі як Getcontact. Збір коштів веде Василь, але у Getcontact він підписаний як Маша чи «кидалово», варто замислитись.
• У більшості серйозних благодійних організацій є сайт, на якому міститься інформація, що підтверджує волонтерську діяльність: документи, вихідні дані, фото. контакти, сторінки у соцмережах чи месенджерах, фінансова звітність. Проте шахраї штампують і фейкові сторінки благодійних організацій, де начебто можна переказати кошти на підтримку ЗСУ. Як правило, ресурси справжніх благодійників видаються у пошуковій видачі вище, ніж ці копії. Тож погугліть саму організацію, аби переконатись, що ви не потрапили на сайт-двійник.
• Що має насторожити у повідомленні: текст перекладено автоматичним перекладачем (багато русизмів, неправильно вжиті форми слів). Багато емоцій — «Терміново!», «Рятуйте!», «Допоможіть!», які »давлять» зробити переказ прямо зараз.

На кожну пораду є свої виключення. Ми запитали волонтерів, як не втратити на гачок шахраїв. Зрозуміли одне — відрізнити шахрая від волонтера допоможе лише так зване «сарафанне радіо». У невеликому місті переважно всі активісти один одного знають.

Загалом, у волонтера можна попросити посвідчення, яке підтверджує його волонтерську діяльність. Але не всі волонтери, які дійсно роблять корисну справу, офіційно реєструється. Волонтери, переважно, звітуються у соцмережах щодо збору та витрат кошти. Але не всі викладають деталізовані звіти щодо витрат через великий оборот, а частина інформації, пов'язана із військовими частинами, може бути засекреченою.

Розсилка від імені посадовців

Персональні звернення у соціальних мережах, на емейли від органів влади, де йдеться про пропозиції отримати гроші, чи перерахувати їх на допомогу — пастки шахраїв. У місті вже траплялися такі випадки. Наприклад, кременчужанам на вайбер надходили повідомлення нібито від ЦНАПу про виплату коштів. Але установа не веде листування у вайбері; жодних грошей на рахунок громадян не перераховує. Єдиною метою шахраїв було витягнути персональні дані, номер картки тощо.

Кременчуцькі підприємства отримувати електронні листи-підробки нібито від Полтавської ОВА щодо збору коштів для ЗСУ.

Що робити?

Якщо отримали дивного листа чи меседж від посадовців, чи організації, завжди можна зателефонувати до органу влади та уточнити інформацію. Не поспішайте передавати свої дані чи переказувати гроші

«Отримайте гроші»

З перших днів війни стартувала програма фінансової підтримки внутрішньо переселених осіб. Її умови та розмір виплати змінювалися. Також можна було подати заявку на допомогу від міжнародних фондів. Цим поспішили скористатись шахраї. Вони плодили у соцмережах оголошення про різноманітні виплати для українців. Чого лише не вигадували:

• Грошова допомога від країн ЄС
• Від 7 тисяч гривень з конфіскованих активів російської федерації
• Виплати для всіх жителів України
• 8 тисяч гривень всім українцям
• Соціальна допомога від НБУ
• Допомоги від ООН, Європейського суду з прав людини, Товариства Червоного Хреста
• Виплати від Приватбанку (та інших конкретних банків)

Все це фейки. Їх часто поширюють у соцмережах із посиланням, яке веде на сайт-пастку. Ці сайти можуть імітувати відомі новинні ресурси, такі як «Україна 24», «1+1», чи навіть сторінку банку.

Наприклад, шахраї створили сайт, що практично повністю дублює сторінку благодійної програми Привату «Допомагати просто!». Єдиною відмінністю від оригінального ресурсу є те, що на фейковому порталі замість пропозиції зробити пожертвування на ЗСУ чи переселенців клієнтам пропонують «отримати допомогу відповідно до статусу».

На сайтах-підробках, які називають фішінгові, шахраї пропонують ввести персональні дані нібито для отримання виплат чи авторизації в онлайн банкінгу: ПІБ, номер картки, термін дії, тризначний номер на звороті картки, пароль від інтернет-банкінгу. І так дані платіжної картки можуть бути скомпрометовані. Під приводом оформлення виплати шахраї також можуть просити повідомити пін-код до картки.

Ще одна схема — потрібно вказати дані банківської картки для «сплати комісійного збору», який шахраї обіцяють повернути за добу.

Як приклад, зловмисники створили на сайті, замаскованому під Урядовий портал, сторінку «Державні послуги онлайн» та підрубрику з виплати українцям грошей від ООН. Для підтвердження такого нібито «переказу» необхідно сплатити державне мито у визначеному розмірі.

Іноді у соцмережах публікують оголошення про виплати, аби збільшити кількість підписників. Це такий »маркетинг»: посилання веде на закритий канал чи групу, до якої потрібно вступити. Проте у ній жодної подальшої інформації про виплати немає: такий трюк розрахований на те, що користувач залишиться у підписниках.

Що робити

• Не вірте оголошенням у соцмережах, які обіцяють вам якісь виплати. Всі знають, де лежить сир. Якщо є сподівання, що це правда, перевіряйте дані.
• Іноді достатньо просто погуглити інформацію про виплати «всім українцям від ООН», аби побачити, що це розвод. Спершу загугліть дані про виплати, почитайте у новинах, подивиться першоджерело.
• Шукайте інформацію про програми підтримки на офіційних джерелах. Інформацію про державні виплати завжди публікують державні джерела (домен gov.ua). Також сповіщення з’являються в «Дії». Якщо оформлюєте держвиплати, то заявка подається через «Дію».
• Не відкривайте посилання в месенджерах, соціальних мережах, SMS від незнайомих контактів. Але спам-розсилка може йти й від знайомих контактів, якщо вони «спіймали вірус». Завжди можна перепитати в особистій переписці, що це за посилання, аби впевнитися, що це не пастка.
• Дані своєї картки можна вводити лише на сайтах, у яких ви впевнені. Отримали посилання? Не вводьте там ваші дані. Краще зайдіть на вебресурс конкретної організації самостійно, написавши назву чи сайт у пошуковику.
• Як відрізнити фейковий сайт? Щоб зрозуміти, що ви потрапили на підроблену сторінку, варто уважно придивитися до її URL-адреси. Один символ чи незвичні шрифти можуть вказати на те, що ця сторінка — фейкова.
• Посилання на офіційні сайти зазвичай мають закінчення .com, ua або .gov. Натомість фейкові та шахрайські ресурси закінчуються на .site або ж .org. Окрім того, копії офіційних сторінок, створені шахраями з метою обману користувачів, можуть відрізнятися від оригінальних кількома зміненими буквами в адресі або нечитабельними словами.
• Пенсіонери — найлегша жертва для шахраїв. Проведіть бесіду із батьками. Літні люди частіше вірять у виграші автівок чи державні виплати. Тим паче розрізнити фішингову сторінку для них дуже складно. Тож попередьте, щоб не клацали посилання, а у разі чого радились із вами.
• Якщо таки потрапили на гачок і ввели свої дані, негайно блокуйте картку. В онлайн застосунках це можна зробити за лічені секунди. Чи зателефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті картки.
• Нікому не повідомляйте пін-код до картки, три цифри на звороті картки, коди (одноразові паролі) банків та мобільних операторів.

Фейкові оголошення

Кидати людей при купівлі товарів в інтернету улюблена справа шахраїв. Тепер вони взялись спекулювати на військовій темі. Шахраї розміщують в інтернеті фейкові оголошення щодо продажу бронежилетів та товарів для військових. Отримавши передоплату, зникають. Або ж надсилають дефектну (неякісну, зіпсовану) амуніцію.

Що робити

Подивіться, як довго працює продавець, які відгуки. Пробийте його номер телефону через додатки Getcontact тощо. Але навіть високі рейтинги продавця на майданчиках оголошень можуть не завжди бути реальністю. Найкращий варіант — безпечна доставка, яку пропонують деякі майданчики, або ж відправлення із накладним платежем. Спочатку перевіряємо на пошті товар, потім платимо гроші.

«Вітаємо! Ви виграли авто, гроші, приз»

SMS-повідомлення, у яких ви переможець лотерей та конкурсів — це класика. Зараз у такому меседжі про виграш міститься посилання на один із таких фішингових сайтів.

Що робити

Не переходити за цими посиланнями та у жодному разі не надавати особисті дані.

«Вашу картку заблоковано...»

Телефонні дзвінки з розповідями про «родич у біді» чи «вашу картку заблоковано» старі, проте, ще дієві. Шахрайства, вчинені псевдо працівниками банків, досі позбавляють заощаджень.

Що робити

• Якщо до вас зателефонували й представилися банківським працівником та просять надати особисту, конфіденційну інформацію, або інформацію про вашу банківську картку, або наполягають на перевипуску вашої картки — негайно припиніть розмову.
• Ніколи й нікому не повідомляйте дані вашої платіжної карти. Всі проблемні питання потрібно розв'язувати безпосередньо у банківській установі. Запам’ятайте, що є тільки один номер контакт-центру банку, який вказаний на зворотному боці карти.
• Зателефонуйте на контактний номер вашого банку та повідомте службу безпеки про подібні телефонні дзвінки шахраїв. У разі необхідності, заблокуйте банківську картку до з’ясування обставин.
• Також слід пам’ятати, що банки ніколи не пропонують телефонувати на інші номери, тим більше вночі.
• Якщо ж ви стали жертвою шахрайства, терміново зверніться до найближчого відділу поліції або зателефонуйте на номер 102.
• Максимально швидко зберіть інформацію, що підтверджує факти вчинення щодо вас шахрайських дій: чеки про оплату, квитанції з банку про проведення грошових операцій, роздруківки оголошень, посилання на сайт тощо.

Оренда житла, якого немає

Ринок нерухомості лихоманило з початку війни. Мільйони людей були змушені покинути свої домівки та переселитися. Ціни на оренду злетіли, попит значно перевищив пропозиції. Шахраї цим вирішили скористатися. Сайти оголошень заполонили фейкові оголошення про оренду житла. Просять внести передоплату на картку, а після отримання коштів номер не відповідає.

Що робити

Намагайтеся перевірити таких «надавачів послуг» кількома способами. Не переказуйте кошти доки не зустріньтесь з людиною, не побачите житло, та документи на нього. Спробуйте «забронювати» квартиру з обіцянкою переказати кошти найближчим часом, а потім зателефонувати з цим же проханням з різних номерів. Якщо вам навіть не згадають в розмові, що в них вже є «бронь», велика ймовірність, що це шахраї. Перевірте фото житла через Гугл-фото. Перевірте номер телефону орендодавця в інтернеті та у додатках на кшталт Getcontact.

Банківські поради

А такі поради дає своїм користувачам Приватбанк:

• Правило №1. Ніколи не надавайте інформацію про свої картки третім особам, навіть якщо вони звертаються до вас нібито від імені банку.

ПриватБанк не телефонує й не надсилає повідомлень, щоб попросити клієнтів зазначити номер банківської картки, строк її дії, ПІН-код або CVV2-код картки, пароль у Приват24, а також паролі, що надходять у SMS.

Окрім банкоматів, терміналів самообслуговування та POS-терміналів, запитати ПІН-код вашої картки може тільки система Інтернет-банку Приват24. Банк ніколи не просить продиктувати ПІН-код або переслати його в повідомленні куди-небудь!

Якщо ви зателефонували до банку, співробітник може уточнити дівоче прізвище вашої матері або інше кодове слово, проте співробітники банку не телефонують клієнтам для уточнення цієї інформації.

Для отримання переказу на картку за продаж товару необхідно зазначити лише номер картки. Вимоги покупця назвати інші дані (CVV2-код, строк дії картки, баланс чи тип картки) для переказу грошей на вашу картку повинні викликати у вас підозри.

• Правило №2. Будьте пильні, якщо вам приходять SMS невідомого авторства з проханням надіслати отриманий код або дивний набір команд на інший номер.

Швидше за все, це шахрайство. Не розголошуйте зміст отриманого вами SMS-повідомлення іншим особам. Також не виконуйте на телефоні операцій, суті яких ви не знаєте. Шахраї можуть обманом змусити вас налаштувати переадресацію викликів та SMS із вашого номера на чужий. Таким чином, адресовані вам SMS або дзвінки від банку будуть надходити шахраям, які зможуть використовувати їх для доступу до ваших рахунків.

Комбінація для переадресації всіх викликів мобільних операторів «Київстар», Vodafone, lifecell: **21*+380ХХХХХХХХХ#

Переадресація SMS у мобільного оператора Vodafone: надішліть SMS із кодом +380ХХХХХХХХХ на номер 3031.

Переадресація SMS у решти мобільних операторів налаштовується в особистому кабінеті.

• Правило №3. Сумнівні розіграші.

Якщо вам надійшло SMS, інформаційне повідомлення, лист тощо про виграш, для отримання якого потрібно терміново сплатити податок, мито або ввести свої персональні дані, – вас намагаються обдурити шахраї.

Щоб уберегти себе від дій шахраїв, зайдіть на офіційний сайт компанії або зверніться в службу підтримки – великі компанії завжди розміщують інформацію про свої акції.

Ніколи не переказуйте грошей до отримання призу й не поспішайте – розрахунок шахраїв будується на неусвідомлених і швидких діях клієнтів.

Шахрайство розраховане на патріотизм, та гуманність українців, на їх готовність простягнути руку допомоги тим, хто опинився у скруті. Обман маскують під благодійні наміри. Це не привод не донатити, проте варто пильнувати та чітко розуміти, кому саме робите переказ.