Хоча виплати на місяць складали понад 1000 євро, жінка з немовлям прожила у країні місяць, та поїхала через житлові умови
Ірландія запропонувала українським біженцям чи не найкращі умови. Безкоштовне проживання (інколи навіть з триразовим харчуванням у гарних готелях) та понад 800 євро на місяць на людину: такі умови отримали ті, хто приїхав на острів на початку війни. Для прикладу, у Німеччині виплати зараз становлять 500 євро на самотню людину.
Багато з тих, хто отримав захист в інших країнах з «слабким» соціалом. зрозуміли що «промахнулся» з країною, коли «тікали світ за очі». І спробувати переїхати до Ірландії. Кращий соціал Європи спричинив хвилю біженців до Ірландії. А це не лише українці, але й шукачі міжнародного захисту з інших країн. Наплив мігрантів викликав житлову кризу. Невеликий острів просто немає стільки придатного житла, аби розселити усіх охочих.
Тож були моменти, коли люди просто спали в аеропорту, бо навіть табори першочергово прийому були заповнені. Наталія, що практично на початку війни народила немовля та перебувала у Румунії та Польщі, вирішила спробувати переїхати до Ірландії.
– У Польщі мені постійно не вистачало коштів, а в Ірландії самотня жінка з маленькою дитиною отримує на місяць близько 1000 євро. Тож я приїхала з немовлям до Ірландії 25 листопада, – розповідає жінка. – З житлом Ірландії кому як пощастить. У розподільчому центрі City y West через комп'ютер підшукують житло, яке є на цей момент, туди й заселяють. Вони особливо не дивилися на склад родини. Нас оселили аж на півночі країни. Дитині на той момент було дев'ять місяців. Ми їхали з Дубліна автобусом до готелю 5-6 годин. Готель жахливий, але харчування було добрим. Дали кімнату в напівпідвальному крилі готелю, внизу. Холодно, сиро, щілини у вікнах! Усього +14 градусів! І я, і дитина постійно хворіли. У маленької температура була до +39,5. Дитина досі повністю не одужала, вже другий місяць пішов…Просила у готелі увійти в становище та хоча б обігрівач поставити. Не дозволяли. Я так розумію, що, люди стихаря купували та ставити.
Я відмовилася від цієї кімнати. Окрім того, що вона холодна, у мене дев'ятимісячна дитина, якій треба розвиватися, повзати. А там два маленьких ліжка і між ними майже немає проходу. Попрохала покращити умови. Хотіла їхати до розподільчого центру, але ж дорога туди займає 5-6 годин з пересадками, бо прямого сполучення немає. А у мене на руках маленька хвора дитина, колиска, валізи. Тимчасово дали при готелі іншу кімнату. Я знаю, що у готелі були теплі кімнати, і вони були вільні, але мені їх не дали. Дали кімнату, де також було прохолодно, тягнуло з вікон. Щілини просто заліпили, але липучки відклеїлися, тож був постійний холод. За 3 тижні 2 рази на антибіотиках просиділа.
Зі скандалом спрямували мене до іншого готелю. Але і там знов така ж ситуація: температура у кімнаті +14-16 градусів. Я просто плакала. Дитина спала тепло одягнена, я обмотувала голову пледом або спала в шапці. Через холоднечу, намагалася в кімнаті взагалі не перебувати. Там я витримала тиждень і поїхала. Можливо, треба було шукати хостів, проситися, щоб люди до себе взяли, але я не знала як. Ірландцям, які беруть до себе біженців, уряд сплачує десь 800 євро. Проте я не знайшла родини: не витримала та повернулась до Польщі. Одні нерви, стреси та сльози за цей місяць в Ірландії. Але це рулетка, комусь щастить із житлом. Одна жінка розповідала, що їх оселили до шикарного п'ятизіркового готелю. Добра кімната, гарні меблі, у кімнаті тепло, навіть підлога з підігрівом. А господар почав зводити дитячий майданчик у подвір'ї.
Але буває, коли можуть оселити у погані умови, ще й далеко від цивілізації, коли навіть до автобусної зупинки потрібно пройти кілька кілометрів, а транспорт курсує зрідка. А інколи й чоловіків селять у п'ятизіркові готелі та ще й поруч і з автобусною зупинкою. Зараз все залежить від вдачі, адже відчутний брак вільного житла.
Роботи в Ірландії багато, зарплати доволі високі. Наприклад, зарплата асистента сировара у невеликому селищі – 1800 євро. Але якщо працювати понад 3 дні на тиждень і понад 20 годин, можна втрати соцвиплати.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.