Дачні пристрасті під Кременчуком: у СТ «Радуга» вирішували, як їм жити далі після удару «Шахеда»

Про садове товариство «Радуга» нещодавно дізналася вся Україна. У ніч на 1-ше березня внаслідок падіння ворожого «Шахеда» на території товариства було пошкоджено 12 дачних будинків. Один із них був зруйнований майже повністю, а інші отримали пошкодження покрівлі, вікон, дверей та скла. На щастя тоді ніхто не постраждав. А така небезпека була, адже СТ «Радуга» фактично розташоване у Кривушах, які є передмістям Кременчука.

І в 30-40 дачних будинках товариства постійно проживають люди. Влітку чисельність постійних мешканців СТ «Радуга» значно зростає — багато кременчужан перебирається до своїх дачних домівок, ближче до природи, садів та городів. А у товаристві налічується понад 300 садових ділянок.

Обурені діями колишнього керівництва

У суботу, 3 червня, в садовому товаристві було «гаряче» — біля будівлі правління проходили загальні збори членів товариства, на яких обирали керівні органи та вирішували, як садовому товариству жити далі.

Напередодні до редакції «Кременчуцького Телеграфа» звернувся представник групи обурених членів товариства Олександр Бабич, який розповів, що керівники СТ «Радуга» не реагують на його звернення та не надають відповіді на низку питань та пропозицій, через що він, разом з дружиною Любавою, був змушений звертатися до прокуратури та інших державних органів. У планах Олександра навіть був судовий позов щодо відстоювання своїх прав.

Серед претензій до колишнього та новообраного голови правління СТ «Радуга» були: неможливість застосовувати двозонний лічильник, який дозволяв знизити платежі за електроенергію, непрозорі розрахунки за електроенергію, вимога відкрити розрахунковий рахунок для оплати членських внесків і електроенергії, затвердження кошторису витрат товариства та звільнення проїзду по 5-й вулиці.

Подружжя Бабичів та Наталю Кравчук також обурювало те, що вони не могли отримати жодних документів щодо фінансово-економічної діяльності правління СТ «Радуга», незручності сплати членських внесків та плати за електроенергію, підозр щодо витрат на заміну загального лічильника електроенергії у товаристві та щодо неправильності сплати ПДФО із зарплат найманих працівників.

Галас, сварки, суперечки та звинувачення

Зібрання нещодавно обраний голова правління СТ «Радуга» Олег Шекеря розпочав зі звернення до членів товариства щодо сплати коштів за електроенергію.

Через галас, сварки та взаємні звинувачення, члени садового товариства таки затвердили порядок денний зібрання, вирішивши обрати на ньому членів правління та ревізійної комісії, ухвалити кошторис та розмір членських внесків.

Суперечки загострилися під час обрання ревізійної комісії, адже одна з активісток, яка вимагала прозорості та звітності у роботі правління, запропонувала свою кандидатуру. Наталя Кравчук аргументувала це тим, що має бухгалтерську та економічну освіту і зможе фахово контролювати фінансову діяльність правління. Після довгих сперечань та палких пристрастей більшістю голосів її таки обрали головою ревізійної комісії, а до складу комісії обрали також і Олександра Бабича, який є одним із найактивніших прихильників відкритості у роботі правління.

Тож ті, хто звертався до нашої редакції, відтепер отримали можливість перевірити усі свої підозри, реалізувати ініціативи та запропонувати ефективну організаційно-фінансову модель роботи товариства.

А от визначити розмір членських внесків на зібранні виявилося складніше. Пропозиція голови правління Олега Шекері підняти їх у 2,5 раза — до 125 грн за сотку, викликала обурення у багатьох на зібранні. Члени кооперативу вимагали калькуляції, визначення штатного розпису найманих працівників та розмірів їх зарплат.

Конструктив таки знайшли

Олег Шекеря пояснив зібранню, що зменшити великі втрати електроенергії, а це майже 50%, можна лише шляхом заміни силових ліній, заземлення стовпів, прибирання усіх стяжок на дротах, та обрізки гілок дерев навколо ліній електропередач. А все це потребує коштів.

Після довгих дебатів, гарячих сперечань та сплеску емоцій зібрання вирішило відкрити банківський розрахунковий рахунок, найняти бухгалтера замість казначея, та додати до штату товариства окрім голови правління електрика, відповідального за енергогосподарство та різноробочого на літній період.

Ставку кожному намагалися встановити у відсотках до мінімальної зарплати — від 1 до 0,25, але, через довгі сперечання та власні міркування щодо обсягу роботи кожного з працівників, так і не змогли ухвалити рішення.

Пристрасті зібрання трохи остудив дрібненький дощик, який поступово посилювався. Він завадив зібранню розглянути усі питання порядку денного, адже прозвучала пропозиція доручити цю справу новообраним членам правління та ревізійної комісії, а вже їх пропозиції затвердити на наступних загальних зборах.

Після закінчення зібрання ми поцікавилися у голови правління СТ «Радуга» Олега Шекері чи є у товариства проблеми у взаємодії з «Полтаваобленерго» чи органами місцевого самоврядування?

Нічого кращого за демократію поки не вигадали

За жаркими сперечаннями людей деякий час уважно спостерігав старий пес з дачного кооперативу. Втім, довго він цього не витримав й пішов по своїх собачих справах подалі від людського галасу, емоцій та шуму.

Демократія — дуже складна форма правління, особливо в Україні.

Не дарма Вінстон Черчиль казав, що «демократія — погана форма правління, проте нічого кращого людство поки не придумало».

Підсумки суботнього зібрання показали, що порозуміння досягти завжди складно. Але цілком можливо. І домовитися по доброму можна про все. Головне вміти слухати та чути одне одного, а ще поважати думку опонента, навіть якщо її не поділяєте та з нею зовсім не згодні.

Адже садове товариство — це фактично спільна домівка для сотень кременчужан. А для багатьох ще й постійне місце проживання.

До речі, це зібрання чимось нагадало українське політичне життя, яке також насичене бурхливими емоціями, не завжди справедливими звинуваченнями та дуже різкими висловленнями. Проте, це і є демократія й цим ми відрізняємося від наших північних сусідів. Однак, не можна забувати й про єднання, порозуміння та злагоду.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів