Речник Полтавського ОТЦК розповів про мобілізацію, ухилянтів, жінок в армії та російські фейки і наративи

За даними української розвідки після так званих президентських «виборів» у РФ хочуть мобілізувати до 300 тисяч громадян України на тимчасово окупованих територіях.

«На ТОТ планують мобілізувати 300 тисяч українців — росіяни розпочнуть це після «виборів»

Крім того, на самій території Росії ні на день не припиняється прихована мобілізація. За даними військових експертів щомісяця до російської армії призивається понад 20 тисяч осіб, що в цілому забезпечує поповнення російських військ після понесених ними на фронті втрат. Відкрита мобілізація після «виборів» у РФ націлена на створення додаткового угрупування військ для потужного наступу влітку.

Водночас у Верховній Раді з січня обговорюється оновлена версія урядового законопроєкту про посилення мобілізації (№10449). Його ухвалили у першому читанні 7 лютого і спочатку планували прийняти в цілому до кінця місяця. Проте, робота над законопроєктом гальмується і за найоптимістичнішим сценарієм, його можуть ухвалити наприкінці березня, або початку квітня, а набере чинності він не раніше травня.

Оновлений законопроєкт про мобілізацію: уряд пропонує проводити її жорсткіше та надати додаткові повноваження ТЦК

А поповнення на фронті чекають виснажені українські війська, які понад 2 роки воюють проти переважаючих сил ворога. Крім того, за новим законом військовослужбовці можуть отримати право на звільнення з військової служби — їх потрібно буде кимось замінити.

Урядовий законопроєкт про посилення мобілізації: чи ухвалять та коли він набере чинності

Новий законопроєкт про мобілізацію має оновити законодавчу базу, щоб покращити порядок призову. За словами військових і політиків є потреба у призові до 500 тисяч військовозобов’язаних. Добровольців, готових стати на захист України, зараз не так багато, як потрібно Силам оборони. Значна частина чоловіків призовного віку не бажає відправлятися на фронт та всіляко ухиляється від військового обліку та мобілізації.

Україні треба мобілізувати 500 тисяч осіб — виснажені на фронті війська чекають поповнення

«Кременчуцький Телеграф» взяв ексклюзивне інтерв’ю у начальника служби зв’язків з громадськістю Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) майора Романа Істоміна, який доволі докладно та відверто відповів на усі питання нашого видання.

— Чи вдається у таких умовах районним ТЦК та СП виконувати заявки Генштабу ЗСУ щодо поповнення військових частин?

Насамперед треба розуміти, що поповнення на фронті чекають виснажені українські війська. І ТЦК та СП роблять усе, що можливо, щоб вони це поповнення отримали. Поки що нам це нам вдається. Не можу сказати, що це повне виконання чи виконання з резервом, та що призиваємо ми лише мотивованих воїнів, які відразу готові до бою. Звісно, що це не так. Це звичайні цивільні громадяни, яких потрібно ще навчити й ми направляємо їх до навчальних центрів ЗСУ. Але в цілому, в межах своїх можливостей та чинного законодавства, ми виконуємо поставлені завдання.

Командир «Айдару» пояснив, яка користь від примусово мобілізованих, та що відбувається на війні з ухилянтами

— Що на вашу думку має робити влада для того, щоб найскоріше посилити ЗСУ та замінити бійців на фронті? Чи потрібно зараз посилювати мобілізацію? І які зміни потрібні в законодавстві та в цілому в українському суспільстві, щоб ми вистояли та перемогли ворога?

Я не маю такого бажання та й потреби критикувати владу стосовно того, що вона робить чи не робить. Вважаю, що на рівні міністерств набагато видніше потреба законодавчих змін та настроїв у суспільстві. Влада робить необхідні кроки. А стосовно того, що б можна було ще зробити, то про це можна довго розмірковувати, але все-одно такі міркування на рівні звичайного громадянина ні до чого хорошого не приведуть.

А хотів би висловити лише свою мрію стосовно нашого суспільства та щоб ми вистояли — це прибрати російські наративи з українського інформаційного простору. Якби це сталося, то було б на користь і суспільству, і владі, і ЗСУ, і всі б ми від цього лише виграли.

Вручення повісток через електронний кабінет та штрафи до 300 тисяч гривень — пропозиції до законопроєкту про мобілізацію

— Чи вважаєте Ви правильними пропозиції щодо зниження вікового обмеження для мобілізації з 27 до 25 років та надання можливості призову засуджених і ув’язнених?

Стосовно зниження вікового обмеження — я вважаю це правильним кроком. Потрібно розуміти, що це вікове обмеження лишилося з призову на строкову службу. До повномасштабного вторгнення був призов на строкову службу з цим обмеженням — до 27 років. І воно перейшло на мобілізацію, тому що до цього віку громадянин вважається не військовозобов’язаним, а призовником, і не може бути призваний за мобілізацією.

У 18 років громадяни можуть одружуватися, а за рішенням суду і в 16, з 21 року абсолютно легально купують алкоголь, а захищати Україну зобов’язані лише з 27… Я вважаю це неправильним.

Стосовно призову засуджених та ув’язнених — це дуже делікатне питання, яке потребує детального вивчення. Вважаю, що така можливість має бути. Звичайно це не стосується важких статей ККУ, якихось вбивць, ґвалтівників. Не так, як це роблять на Росії, що вони беруть до своїх підрозділів вбивць та ґвалтівників, й ти продовжують вбивати та ґвалтувати в Україні. У нас це все повинно бути цивілізовано — засудженим має надаватися можливість стати на захист країни. Але не замінювати цим покарання, а передбачити можливість його перегляду після виконання якихось бойових завдань.

Потрібно розуміти, що виправна система та позбавлення волі має на меті не лише покарання, а й перевиховання. Бажання громадянина захищати Україну, який за щось потрапив до в’язниці, цілком може свідчити про його певне перевиховання.  Але це тільки мої власні міркування. Питання досить складне і потребує детального вивчення та опрацювання.

Чи можуть засуджених ухилянтів після відбуття покарання мобілізувати до лав ЗСУ

— Зараз багато говорять про проблеми з призовом та щодо несправедливості, коли одні воюють, а інші ухиляються від мобілізації. Дуже різко щодо цього висловлюються деякі військові. Водночас дехто захищає ухилянтів, знаходячи мотиви та виправдання їхньої поведінки. І, навіть, дають поради, як ухилитися від мобілізації. Що Ви думаєте з цього приводу, як ставитися до ухилянтів та їх захисників та як, на вашу думку, має ставитись до цього українське суспільство?

Я, звичайно, негативно ставлюся до тих, хто намагається ухилитися від призова. Водночас я не схвалюю і різку критику в їх бік. Тому що на користь це не йде нікому. Як і критика ухилянтів, так і їх різке виправдовування — все це грає на руку нашому ворогу. І стає ще одним фактором, за яким Росія може розділити наше суспільство. Стосовно мотивів, що хтось захищає ухилянтів, знаходячи мотиви — якщо чесно я якихось адекватних мотивів не чув. Зазвичай виправданням ухилянтів займаються або якісь проросійські налаштовані люди, або росіяни чи боти, або ж адвокати для того, щоб потім отримати від цього кошти. Тобто це вже йде не як виправдовування, а як реклама самого себе.

А ще потрібно розуміти, що ухилянти також бувають різні. Якщо громадянин просто не хоче, от у нього немає бажання захищати свою країну — чи можна називати його ухилянтом? Якщо, наприклад, громадянин не хоче, але виникла потреба, його викликали в ТЦК, мобілізували й направили в навчальний центр й там він виконує свій конституційний обов’язок — то це одна справа. А от коли він не просто не хоче, а, наприклад, переховується, або підбурює інших до подібних дій, то за це вже інша справа і повинна бути кримінально відповідальність. Тому що він не лише висловлює своє особисте небажання, а шкодить обороноздатності країни.

Якщо розглядати це з боку юридичних норм, то ухилянтом можна називати лише того, хто засуджений за ухилення від мобілізації. Таким ухилянтам я вважаю потрібно давати реальні терміни позбавлення волі.

Торік кількість судових вироків за ухилення від мобілізації зросла вп’ятеро — 1257 засуджених

— На продовження теми щодо справедливої мобілізації — чи призиваєте Ви до ЗСУ правоохоронців, рятувальників, пенсіонерів силових відомств, держслужбовців та депутатів? І чи є випадки, коли колишні правоохоронці, які мають спеціальні офіцерські звання, служать в ЗСУ у військових званнях солдатів та сержантів на відповідних посадах?

Ми призиваємо громадян України незалежно від того, хто вони за посадами чи родом діяльності, а відповідно до вимог чинного законодавства. Якщо брати правоохоронців, то представники поліції мають право на відстрочку від призову. Стосовно працівників Державної служби надзвичайних ситуацій, то рішення стосовно надання їм відстрочки також вже прийняте. Щодо військових пенсіонерів — їх звичайно призиваємо, адже вони не мають права на відстрочку та не підлягають бронюванню. Щодо депутатів Верховної Ради — вони не підлягають мобілізації, а інші депутати й держслужбовці, якщо вони не заброньовані, то призиваються за мобілізацією.

У лавах ЗСУ є колишні поліцейські, і рятувальники та представники інших силових структур. І до лав ЗСУ вони потрапляють не у спеціальному званні, а у тому військовому званні, яке у них було під час попередньої військової служби. Це могла бути або строкова служба, або ж можливо хтось з них свого часу служив за контрактом і вже потім пішов до поліції чи ДСНС. І коли такі громадяни призиваються за мобілізацією, вони проходять військову службу у тому військовому званні, яке у них було на час звільнення з військової служби. При цьому спеціальне звання в ЗСУ не враховується.

Кременчуцькі добровольці захищатимуть місто від «Шахедів», а 82 з них вже воюють на фронті

— Яка кількість жінок на Полтавщині стала на захист України, яким чином вони потрапляють на військову службу, на яких посадах служать та чи знаходяться на передовій, захищаючи тих самих ухилянтів?

Якщо казати про військову службу жінок, то насамперед це військова служба за контрактом, тому що обов’язковій мобілізації вони не підлягають, а ті, що призивались за мобілізацією — можна це назвати поодинокими випадками. Щодо цифр по Полтавській області, то це як і загалом по Україні — близько 15-20% від загального числа призваних за контрактом, складають жінки.

Служать вони на рівних умовах з чоловіками — в армії у нас гендерна рівність. Звичайно, є певні обмеження стосовно охорони материнства та інших, так званих «цивільних» обмежень. Тобто, не може жінка бути, ну, наприклад, артилеристкою — переносити боєприпаси, кожен з яких важить кілограмів по 30, що шкідливо для жіночого здоров’я. Ну і є ще низка подібних обмежень. А загалом жінки можуть бути як снайперами, стрілками, розвідницями, так і командирами відділень, розрахунків. І однозначно є жінки, які дійсно знаходяться на самих передових позиціях. Тож виходить, що вони захищають на фронті й тих громадян, якій в цей час переховуються від мобілізації.

У Збройних силах України служать понад 45 тисяч жінок, з них чотири тисячі зараз на передовій

— Зараз багато говорять про рекрутинг, як зручний спосіб укладання контракту на проходження військової служби. Чи проводиться рекрутинг на Полтавщині, хто залучений до його проведення, наскільки популярний цей механізм та які спеціальності зазвичай обирають ті призовники, які використовують рекрутинг?

Я не зовсім погоджуюся з формулюванням, що рекрутинг — це зручний спосіб укладання контракту. Рекрутинг — це швидше процес. А укладання контракту — це вже його результат. Поняття «рекрутинг» в Полтавській області з’явилося ще у 2020 році, коли військові комісаріати були переформовані в ТЦК та СП. Саме тоді в районних ТЦК з’явилися структурні підрозділи, які безпосередньо займалися відбором громадян на військову службу за контрактом. Саме ці відділи займалися рекрутингом, тобто так називався процес цього відбору. А в результаті рекрутингу громадяни підписують контракт на проходження військової служби.

Щодо сьогоднішньої ситуації, то звісно ТЦК та СП проводять заходи рекрутингу, і, мабуть, усі бойові частини, які знаходяться на території Полтавської області, також проводять свої рекрутингові кампанії. Також у нашій області можна побачити рекламу інших підрозділів, які проводять на Полтавщині свою рекрутингову кампанію, хоча і не дислокуються в нашому регіоні.

Щодо спеціальностей, які частіше обирають, то під час спілкування з громадянином командування військової частини звертає увагу на його цивільну спеціальність. Тому, що є перелік відповідних військово-облікових спеціальностей до фаху цивільних спеціальностей. Якщо приходить медик, то швидше за все ця людина буде служити у військовій частині також медиком. Якщо це, наприклад, фінансист, то швидше за все також піде фінансистом. Тому, сказати, що можна обрати будь-яку спеціальність — це не зовсім доречно.

Принаймні під час рекрутингу в ТЦК та СП кандидатам пропонують посади відповідно до їхнього цивільному фаху. Громадянин приходить, показує свій диплом  про освіту, розповідає ким він працював і йому вже пропонують якісь посади в армії.

У Міністерстві оборони розповіли, як працюють нові правила рекрутингу до лав ЗСУ 

— Війна триває не тільки на фронті, а і в інформаційному просторі. Кремлівські фейки та рашистські наративи щодня розповсюджуються по соцмережам, а інколи потрапляють й до українських ЗМІ. Організовані росіянами ІПСО спрямовані на розповсюдження в українському суспільстві зневіри, розбрату та поширення ворожнечі. Яка інформація може бути небезпечною для оборони країни та як можна від неї захиститися?

Будь-яка інформація, яка не спрямована на нашу перемогу, є небезпечною для оборони країни. Будь-яка інформація, яка спрямована проти ЗСУ, прямо шкодить Збройним Силам та країні в цілому. Потрібно розуміти, що ІПСО не працює на рівному місті. Якщо ми бачимо якусь суперечку в соцмережах стосовно будь-якої події, яка саме зараз чомусь виникла і яка спрямована на розділення за будь-якою ознакою, сіє розбрат, та прослідковується, що в результаті цієї суперечки виграє Росія, то можна на 90% бути упевненим, що це є інформаційно-психологічна операція Росії. Від ІПСО можна захиститися лише критичним мисленням, задаючи собі питання: «Чому я це побачив? Чому саме зараз воно з’явилося? Кому вигідно, що я це прочитаю, прокоментую та розповім про це своїм знайомим?»

Від фейків, на мою думку, захиститися простіше — тут є зрозумілішим алгоритм. Потрібно насамперед знайти першоджерело. Тобто, захист від фейку — це перевірка інформації. Зараз все важче відрізнити правду від фейку, прочитавши якусь новину. У нас більшість громадян вже навчилися критично оцінювати написане, тобто текст. Звикли з сумнівом ставитися до фотоматеріалів. А от якщо сказати про відеоматеріали, про якісь «відеодокази», які додаються до тексту, то тут критичне мислення у людей можливо ще не напрацьовано і його недостатньо. Тому, така інформація дуже часто сприймається за істину, хоча насправді, якщо розглянути текст окремо від відео, а відео окремо від тексту, тобто взяти окремо ці два матеріали в одній новині, то дуже часто виходить, що інформація в тексті немає жодного підтвердження. Тобто не надано жодних підтверджуючих цю інформацію джерел, а саме відео в свою чергу немає жодного сенсу. Так, на відео щось таке відбувається, що часто немає ніякого відношення до того, що написано у тексті. І що саме там нібито відбувається, пояснюється лише текстом. Саме так і створюються фейки. 

Бізнес на фейках чи російська пропаганда: як ТікТок допомагає залучати аудиторію в анонімні телеграм-канали

До речі, фейки також бувають різні. Є матеріали просто вирвані з контексту. Можуть бути вже знайомі усім дипфейки. А може бути взагалі фейки створені штучним інтелектом, який генерує відео буквально з нуля, і таке фейкове відео буває доволі складно розпізнати.

Бувають ще постановочні відео. Якщо це грамотно зроблене постановочне російське відео, то його дійсно складно відрізнити від справжнього. Тоді треба використовувати лише перевірку інформації. Тобто знайти першоджерело — де вперше з’явилося це відео, зображення, текст. І лише перейшовши на цей ресурс, на першоджерело, стає зрозумілим звідки це з’явилося, чий це ресурс та кому воно вигідне. Якщо це навіть якесь ЗМІ, але з сумнівною репутацією, або нікому не відоме ЗМІ, то швидше за все, це так званий «вкид». Якщо ж у результаті пошуку ми виходимо на якесь потужне медіа, або якусь посадову особу, то тоді цій інформації можна довіряти.

Продовження інтерв’ю з начальником служби зв’язків з громадськістю Полтавського обласного ТЦК та СП майором Романом Істоміним читайте у наступному матеріалі. В ньому віін відповів на питання «Кременчуцького Телеграфа» щодо права військовослужбовців ТЦК перевіряти документи у цивільних осіб, вручати повістки на вулицях міст та хто доставляє ухилянтів в ТЦК, розповів про роботу ВЛК та те, куди потрапляють мобілізовані після призову. Речник Полтавського обласного ТЦК та СП також повідомив про те, що насправді бронювання проводить не ТЦК, назвав кількість засуджених за ухилення від військової служби в Полтавській області та поділився своїми думками, що потрібно зробити для перемоги.