Реформа старшої школи: якими будуть професійні ліцеї

Реформа старшої школи, яку запровадять уже у 2027 році, передбачає створення академічних та професійних ліцеїв. Навчання в академічних ліцеях триватиме три роки, це така собі підготовка до вступу до вишів. Професійні ліцеї надаватимуть повну загальну середню освіту та одразу навчатимуть обраній професії. Загальна ідея — збільшити кількість учнів, що після 9-го класу підуть до закладів профтехосвіти. Бо країні потрібні фахівці, що зможуть її відбудувати.

Ми вже розповідали про те, які зміни чекають на бажаючих продовжити навчання в академічних ліцеях.

Старша профільна школа професійного спрямування з’явиться на базі закладів професійно-технічної освіти й закладів фахової передвищої освіти, які функціонують уже зараз.

«Батьки часто змушують дітей вступати до вишів»

Основна мета реформи  —  збільшити кількість здобувачів професійної освіти.  

Наразі лише 35% випускників дев’ятих класів обирають професійну освіту, тоді як у Німеччині, Швейцарії та Австрії — до 70%. У більшості європейських країн намагаються випускати понад 50% студентів із професійною освітою. У Міносвіти вважають, що до профнавчання потрібно залучити щонайменше 45% випускників.

Проте освітяни зазначають — профосвіта не користується популярністю, та вважається не престижною, через що діти обирають навчання у вишах. Це саме те, з чим має боротися реформа.

Думаю, реформа призведе до змагання між академічними ліцеями, професійними ліцеями та коледжами за учнів. Заклади загальної середньої освіти намагатимуться залишити більше випускників у себе, тоді як професійні ліцеї та коледжі намагатимуться привабити абітурієнтів для навчання у себе.

Профосвіта «не закриє дорогу» до вишу

Після закінчення професійного коледжу учні зможуть одразу йти працювати. Якщо ж вони вирішать, що для кар’єрного росту їм потрібна  вища освіта, то і з професійного коледжу, і з фахового коледжу буде можливість вступати до закладів вищої освіти: за результатами ЗНО/НМТ та на конкурентній основі.

До речі, з початку повномасштабного вторгнення багато випускників професійних училищ намагаються продовжити навчання у вишах. Вступ до вишів спростився, бо зараз випускники складають НМТ замість ЗНО, що також вплинуло на збільшення кількості бажаючих здобути вищу освіту.

Що пропонують змінити у профтехнавчанні

• Планують надати можливість подання документів онлайн у заклади професійної освіти через Єдину державну електронну базу з питань освіти.
• Як дозволять умови, повернуть Державну підсумкову атестацію (ДПА) для учнів 4 і 9 класів.
• Проведення екскурсій на місцеві підприємства для учнів 8-9 класів. Разом зі швейцарсько-українським проєктом в Україні оберуть 10 громад та 10 закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
• Трансформувати «загальні» дисципліни до професійного спрямування. Наприклад, створити окремий курс хімії спеціально для кухарів, а не просто викладати загальну хімію, як обов’язковий предмет раз на тиждень. Якщо ж учні вивчатимуть, як хімія може знадобитися їм під час різних процесів на кухні, то краще розумітимуть, навіщо вона їм потрібна. Так і з іншими професіями. За таким підходом може вивчатися й іноземна мова: даватимуть професійну лексику.

«У місті дефіцит кваліфікованих робітників»

На отримання профтехосвіти немає великих черг, а це призвело до поступового скорочення закладів професійної освіти у місті. Частину з них об'єднали, і в Кременчуці залишилось чотири заклади профтехосвіти. Під час попередніх реформ зникли й деякі спеціальності, яким раніше навчали у Кременчуці.

— Деякі заклади професійної освіти є монополістами з підготовки фахівців певних професій, які є затребуваними на ринку праці. Наприклад, на Полтавщині лише ВПУ № 7 готує верстатників широкого профілю, операторів верстатів з програмним управлінням, — каже Микола Несен. — Майже ніхто не готує електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування, а попит на ці професії у роботодавців високий. Будівельним професіям у Кременчуці взагалі ніхто крім нас не навчає, хоча «відбудуємо Україну разом». А в Полтаві лише в одному навчальному закладі є одна будівельна професія. Тому і потрібно займатися підготовкою цих професій.

— А які професії  мають  найбільший попит серед абітурієнтів?

— Цікаво, що реалії ринку праці не збігаються з популярністю професій серед студентів. Наприклад, в абітурієнтів ВПУ № 7 найбільшим попитом користуються оператор з обробки інформації та програмного забезпечення. Вони мріють про майбутнє в IT, адже можуть продовжити навчання у виші. Далі по популярності серед здобувачів освіти — електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування та оператори верстатів з програмним управлінням. Дівчата частіше обирають професію обліковця з реєстрації бухгалтерських даних. А на ринку праці зовсім інша картина: в першу чергу шукають верстатника широкого профілю, зварника, оператора верстатів з програмним управлінням, електромонтера тощо. При цьому підприємства зацікавлені у працевлаштуванні випускників професійних училищ та готові надавати їм робочі місця. Учні професійних училищ мають можливість проходити практику на підприємствах.

У Міносвіти кажуть, що закладам професійної освіти потрібні великі інвестиції: багато закладів, що не оновлювалися десятками років. А для значного збільшення студентів, потрібно покращити матеріальну базу, оновити устаткування, створити умови у гуртожитках тощо.