«Російський храм під українською прокуратурою в центрі Кременчука». Архімандрит Феодосій про УПЦ (МП) та ПЦУ зсередини

— Вона не помінялася, вона прикрилася, вона сховалася, вона забігла. Ви можете скорочувати, що хочете. Ви можете додати, скільки хочете. Є закони і є канони. Якщо вони сьогодні кажуть, що вони незалежна церква від Москви, вони брешуть.

Чому вони брешуть? Тому що в церкві існує: канонічні церкви, вселенські. Оце є ці церкви. Це є основа всіх церков. І від цих церков відходять інші церкви, малі чи великі, які через ці церкви мають спілкування з Вселенським православ’ям. З духовністю. Наприклад, Православна церква України, вона є канонічна церква Вселенського масштабу. Вона записана в диптих, вона визнана. Кажуть, не визнали там ті й ті. Не визнали руски, тому що вони нічого не визнають, — розповідає Феодосій.

— Там у Почаївській лаврі Служба безпеки проводила обшуки. І знайшли таку книжку «Вождю Третьего Рима».

І отут в лаврі стали казати, що це СБУ підкинула. Не підкинула. Я закінчував Почаївську духовну семінарію. Я там вчився. Ця книжка була рекомендована на першому курсі Почаївської духовної семінарії, як обов’язкове читання. Ці книжки були в бібліотеці. Їх було дуже багато. Я її особисто брав в руки. Я особисто ту книжку читав.

І там написано, що дійсно так, що немає існування України. Немає існування історії України. Бо це не українська історія. Це не Україна. Це історія Великої Русі. А ми — окраїна. І в усіх книжках церковних, коли блаженніший митрополит Володимир став видавати, то йому Москва тоді ще рекомендувала писати старослов’янською мовою не «Україна», а «Окраїна».

— У Кременчуці є священники, які дійсно в глибині своєї душі підтримують свою державу, своїх людей, і розуміють, що нарешті в Україну прийшла канонічна церква і вона єдина. Але вони бояться, що на них буде тиск. А цей тиск був і є.

Одного разу, коли один священник на зібранні сказав єпископу про перехід (до ПЦУ — ред.), той відповів: «Отец, ты можешь переходить, но храм и должность ты потеряешь, мы ничего не отдадим».

А яку він має власть нічого не віддавати, якщо в Україні власником церков є громада, не священник навіть. У Росії там інакша ситуація. Власником всіх церков автоматично є правлячий єпископ. Вони хотіли цю схему Російської церкви перенести в Україну. І вони всі заявляли, що тільки єпископ має право керувати. Ні, Україна вільна держава і в Україні законодавство інше, — розповідає Феодосій.

— Сьогодні подивіться, буде виборча кампанія,після Перемоги, як почнеться, ми будемо вибирати усіх, напевно, від президента до мерів, до виховної ради, до місцевої ради, ми побачимо, хто підтримує яку церкву.

І  церква зіграє велику роль. Це буде той ключ, який відкриє, який є сутністю тих чи інших депутатів. Тому що сьогодні ви бачите, що робиться. Я, наприклад, коли перейшов в Православну Церкву України, я не бачив нікого у храмі, в себе, на службі з наших державотворців.

— Я вам скажу, що Православна Церква України, це правда, відкрита для всіх. І от коли ми, наприклад, перейшли в Православну церкву України, я себе відчував в відчувю там, як у себе вдома.

Ніхто не робив ніяких таких, знаєте, різниць, або вказував, що ти з якоїсь церкви. Це, дякуючи Блаженнішому церкви Епіфанію. Його, от я його вже добре знаю, в його думці, в його голові дуже висока толерантність і культура збереження. До тих, хто перейшов до Православної церкви України, до них дуже поважливо ставляться.

І ті, хто перейшов, може, якось так спочатку себе відчували (досить незручно — ред.), але, коли ти приходиш, ти одразу відчуваєш, що ти в себе вдома. От в мене було і є відчуття, що я в себе вдома, — каже отець.