За тиждень-два мор риби на Дніпрі може повторитися, – експерти

4 липня у великій залі міськвиконкому відбулося позапланове засідання з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Його провели як відповідь для громадськості на мирний мітинг рибалок Кременчука 29 червня.

Перед засіданням рибалки Кременчука вже вдруге пікетували мерію щодо стану води у Дніпрі. Вони створили звернення до уряду України, щоб ця проблема не залишилася лише проблемою нашого міста, а вийшла на всеукраїнський рівень.

Проблема масової гибелі риби, як виявилося, загальнодержавного масштабу, адже і вище, і нижче за течією загинуло багато риби, а особливо під Запоріжжям – там береги були просто усіяні мертвою рибою. Рибалки збиратимуть підписи усіх небайдужих на своїй петиції та планують створити громадську організацію активістів, які триматимуть це питання на контролі.

Про що говорили експерти

У сесійній залі мерії зібралися депутати, члени комісії, запрошені експерти, які повинні були пролити світло на інцидент мору риби, кременчуцькі рибалки та усі небайдужі. Мова йшла про стан річок у районі Кременчука: Дніпра, Псла, Сухого Кагамлика, Кривої Руди.

Рибалки впевнені, що мав місце значний викид шкідливих речовин, бо буквально за одну ніч 21 червня різко загилула велика кількість риби. Крім того, вода змінила колір, у неї з'явився специфічний запах, і рибалки стверджують, що навіть бачили загиблих чайок, які — на їхню думку — наїлися отруєної риби.

Рибалок цікавило найголовніше питання: що трапилося з рибою на вихідних 21-23 червня? Чим був викликаний масовий мор риби?

Риба не задихнулася, а отруїлася

На їхні питання відповідав Юрій Євгенович Ярцев, головний спеціаліст відділу іхтіології та регулювання рибальства Управління Державного агентства рибного господарства у Полтавській області. Він розповів, що оглядав померлу рибу і прийшов до висновку, що вона померла не від асфіксії, адже у риби, що задихнулася, повинні бути відкриті зяброві кришки і відсутній слиз на поверхні луски. У померлої ж риби подібних зовнішніх характеристик він не помітив.

Юрій Ярцев висловив думку, що риба дійсно отруїлася. Він допускає, що це могло статися через злив у Дніпро отруйних речовин, проте, можливо, спрацював і наступний природний процес: зросла температура води, а рівень pH та кисню у свою чергу впали. За його словами, у період масового мору вода у Дніпрі мала температуру 26-27°С, а на мілководді й усі 30°С – саме там, де гинула риба.

Через це марганець із донних відкладень, які багато років накопичуються у Дніпрі, перейшов у воду. Для прикладу, зафіксували, що щороку у Кам'янське водосховище потрапляє 3,5 млн т різноманітних відкладень, у тому числі й марганцю.

На берег «викидувалися» бички та раки — це придонні мешканці, які, як правило, першими реагують на забруднення. У дні масового мору риби також різко зменшилася кількість синьо-зелених водоростей і фітопланктону, а вода стала на диво чистою. Із двох лих обирають менше:

І справді, як показали аналізи проб води, вміст марганцю зріс у 10-15 разів, це і могло послучити причиною смертності риби. І за словами Юрія Ярцева, подібне повториться.

Багатьох цікавило питання, чому загибель риби торкнулася саме Дніпра, адже якщо виною тому спека, у Пслі вона також мала б загинути. Іхтіолог відповів і на це запитання. Справа в тому, що Псел має власну природну течію, а це запорука більш високого рівня проточності води та насичення її киснем. Дніпро ж — це вже не річка у звичному розумінні, а каскад озер, у яких недостатня проточність води створила ті проблеми, які ми зараз маємо.

Цього літа все може повторитися

Заслухали на засідання і Сергія Вікторовича Дігтяра, старшого викладача кафедри біотехнологій та біоінженерії КрНУ. Він вважає, що викиди забруднюючих речовин дійсно можуть потрапляти до Дніпра з підприємств країни, але головною причиною загибелі риби все ж є погодньо-кліматичні умови.

Рівень кисню під час спеки спадає поступово. Спочатку риба адаптується, шукає більш глибокі місця, але врешті-решт, і на глибині вода прогрівається настільки, що життєві умови для мешканців річки стають критичними.

Погіршують ситуацію і синьо-зелені водорості. Спека для них є каталізатором, вони активно розмножуються, але період життя у них короткий. Коли ж водорості помирають і розкладаються, цей процес деструкції потребує кисню. І залишки кисню, які ще залишилися у воді, витрачаються на розпад водоростей, створюючи катастрофічну нестачу для риби.

Якщо замор риби стався б на малих річках з природною течією по типу Псла — це стовідсотково означало б викид отруйних речовин, а на каскаді водосховищ Дніпра причиною загибелі риби все ж є погодно-кліматичні умови.

Присутні рибалки запитали, чому померлу рибу не брали на аналіз, аби напевно виявити, чи справді було отруєння. Сергій Дігтяр відповів, що у цьому немає сенсу, адже у мулових відкладеннях є постійні відходи, вони акумулюється у тілах риб, тому заміри можуть показати все що завгодно.

Еколог впевнений, що ситуація з мором риби прогнозована і вона обов'язково повториться ще цього літа. Нового «удару» слід чекати у середині липня — це період піку високих температур.

Сергій Дегтяр розповів, що зараз у водосховищ на Дніпрі є ряд проблем:

• вода стає більш солоною (видові характеристики змінюються, з'являється все більше видів, які мешкають у солоних водоймах);
• відбувається обрушення берегів, площа водосховищ збільшується, а глибина навпаки — зменшується, вода випаровується швидше.

Для боротьби з негативними змінами на водосховищах треба засаджувати рослинами прибережну лінію, а також давати більше спусків води з ГЕС. За його думкою, аби «врятувати» Дніпро, треба розробити програму на державному рівні, для цього Сергій Дегтяр рекомендує залучити незалежних закордонних спеціалістів.

Що зупинило масовий мор риби?

Спеціалісти, які виступали на засіданні, оголосили дві причини.

Перша причина — природня. Саме природа врятувала ситуацію на Кременчуцькому та Кам'янському водосховищах — адже дощ, вітер та зниження температури повітря покращили якість води у Дніпрі, шторм викликав змішування шарів води.

А безпосередньо у руслі Дніпра покращила ситуацію друга причина: більш активний скид води через ГЕС. Компанія «Укргідроенерго» на вимогу мерій міст, які знаходяться по каскаду водосховищ Дніпра, прийняла рішення про збільшення пропуску води з 21 червня.

Але через низьку наповнюваність Кременчуцького водосховища можна було давати скид максимум 750 м³/с, а тому прийняли рішення, що стане більш ефективною почасова подача води, починаючи з 4 години ранку.

Юрій Ярцев роз'яснив: найвижчий брак кисню спостерігається у вранішні години, приблизно в 4.00-5.00, саме цей час є найбільш складним для риби. Для прикладу, у вихідні дні скидувати воду починають аж о 10 годині ранку, і якість води від цього помітно погіршується.

До керівництва «Укргідроенерго» направляли звернення з проханням «давати воду» активніше ще з 14 червня. Якби ці заходи вжили раніше, можливо масової загибелі риби можна було б уникнути.

На засіданні виступив Ігор Миколайович Ясиненко, начальник виробничо-технічного відділу Кременчуцької ГЕС, він пояснив, чому це не так просто і які можуть виникнути проблеми.

Графік скиду води на добу до Кременчуцької ГЕС попередньо надходить з «Укргідроенерго», його розраховує спеціальна комп'ютерна програма для каскаду усіх водосховищ. Більшу кількість електроенергії для країни постачають теплові та атомні електростанції, а водні задовольняють лише 7% потреб енергетики. Головна задача ГЕС — надавати електроенергію саме у пікові години вранці та ввечері, аби погасити дефіцит.

Величину пропуску води через ГЕС дійсно збільшили, це врятувало Дніпро від екологічної катастрофи, яка розпочалася 21 червня. Проте питання спусків води у вранішні години на вихідні так і залишилося відкритим. Але Ігор Ясиненко відповів, що робити цього не можна, бо о 4 ранку немає гострої потреби в електроенергії, тоді виникне надлишок енергії, який неможливо буде закачати у систему, він просто пропаде. Варіант у цьому випадку такий — треба офіційно звертатися до керівництва теплових електростанцій з пропозицією зменшити обсяги вироблення енергії, аби натомість ГЕС могли виробляти більше.

Тоді присутні на комісії спитали, чи можна пропустити воду просто через шлюзи без залучення турбін для вироблення електроенергії, бо це зможе збільшити проточність води та допомогти наситити її киснем. На що Ігор Ясиненко також відповів негативно, адже через значну спеку водосховища Дніпра зневоднені, тож таке використання водного ресурсу є нераціональним.

На засідання до Кременчука приїхали навіть активісти з Власівки, які занепокоєні викидами до Дніпра забруднюючих речовин з місцевих підприємств, зокрема мова шла про приватне підприємство «Віктор і К» — соєвий завод.

Очисткою відходів цього заводу займається комунальне підприємство «Водограй». Мешканці Власівки принесли фотографії, які, на їхню думку, підтверджують, що «Водограй» зливає відходи прямо у Дніпро. Вони сфотографували поля фільтрації, у яких знаходилася червона рідина — стоки з підприємства. Через кілька днів вони спорожніли, натомість червоні масляні плями з'явилися поблизу вже на поверхні води Дніпра. Крім того, люди скаржилися на сморід зі сторони підприємства.

Депутат міськради Оксана Піддубна зачитала висновок Державної екологічної інспекції України про те, що підприємство «Віктор і К» використовує 150 тисяч м³ води, а відвід складає всього 11,4 тисячі м³ — це у 10 разів менше. Куди дівається залишок, невідомо.

Мер Кременчука Віталій Малецький пообіцяв, що екологічні інспекції Полтавської та Кіровоградської областей здійснять виїзний рейд до Власівки, аби розібратися у даному питанні, до 30 липня.

І що ж маємо у висновку? Якщо підбити підсумки усього вищесказаного, фахівці виділяють кілька факторів катастрофічного стану Дніпра:

• антропогенний вплив (злив стічних вод та продуктів життєдіяльності людини без попередньої фільтрації, потрапляння фосфатів та пестицидів);
• сливи у річку відходів з підприємств, які вже роками накопичуються у водоймі;
• глобальне потепління, яке спричинює аномально високі температури та зневоднює річку;
• перетворення Дніпра на каскади озер зі стоячою водою, через що порушилася природна течія ріки, а як наслідок — заболочування, замулювання та «цвітіння».

Проблем у нашої головної водної артерії багато, і усі вони діють у комплексі, їх не можна відокремити одну від одної, вони разом можуть згубити Дніпро.