«Пацієнти надходять в тому стані, коли вже пізно навіть надавати допомогу», – заступниця директора І лікарні Вікторія Виповська

Як лікують пацієнтів у ковідному шпиталі? На що звертати увагу хворим, які долають коронавірус вдома? «ТелеграфЪ» запитав у Вікторії Виповської, пульмонолога, заступниці директора з медичної частини Першої міської лікарні ім. Богаєвського.

Як працює ковідний шпиталь

- Пані Вікторіє, як ви вважаєте, чи доцільне зараз посилення карантину у зв'язку з захворюваністю?

Я вважаю, що навіть ці карантинні обмеження слід було ввести дещо раніше. Навіть уже з сьогоднішнього дня (бесіда відбулася 15 квітня - ред.) більше госпіталізацій до інфекційного шпиталю. На другу годину дня надійшло 11 людей, у інші дні це було 3-4, більше 8 не було. Більше хворих і за рахунок найближчих районів, бо наш шпиталь приймає людей не тільки з Кременчука.

- Яка зараз ситуація з наповненістю ковідного шпиталю? Чи правда, що не вистачає місць?

Ні, у нас місць вистачає, у місті три лікарні приймають хворих на COVID-19: це інфекційна лікарня (лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» – ред.), Центральна районна лікарня та наша лікарня ім. Богаєвського. У нас шпиталь на 120 ліжок, зараз на ранок близько 70 хворих. Ми маємо і ліжка з киснем, і ліжка в реанімаційному відділенні, на щастя, поки є. Але якщо будуть надходити, наприклад, 100-200 осіб на добу навіть у ці три лікарні, то, на жаль, медична система не витримає такого навантаження.

- Чи вистачає апаратів ШВЛ, кисневих точок?

Апаратів ШВЛ зараз вистачає. Один ми отримали за кошти місцевого бюджету (він зараз уже в роботі реанімаційного відділення), один – за державним розподілом, і у нас своїх було вісім. На жаль, буває, що пацієнти надходять у тому стані, коли вже пізно навіть надавати цю допомогу.

У порівнянні з минулим роком вистачає і кисневих точок, і концентраторів. У нашій лікарні 96 кисневих точок – це і прямий кисень, і кисневі концентратори. На 120 ліжок цього достатньо.

- Коли лікарню перепрофілювали під ковідний шпиталь, які відділення тоді закрили?

Закрили повністю перший корпус, чотири поверхи. Перший поверх – це приймальне і реанімаційне відділення, другий – хірургічне відділення, третій – терапевтичне відділення №2, що включало в себе гастроентерологічні та ендокринологічні ліжка, четвертий – офтальмологічні та ЛОР-ліжка. Зараз на цих чотирьох поверхах інфекційний госпіталь. Доступ туди заборонений. Оскільки наша лікарня надає пріоритетну послугу - допомогу хворим на мозковий інсульт, цих пацієнтів ми приймаємо в іншому, «чистому» корпусі, де працює неврологічне відділення.

Зараз у нас, як і по всій країні, лікарі мають боротися з ковідом: і хірурги, й офтальмологи, і ЛОР-лікарі, й ендокринологи, і гастроентерологи. Інфекціоністів не буде достатньо для надання допомоги такій кількості пацієнтів.

- Я знаю, що у вас кілька хірургів звільнилися, перейшли на інше місце роботи.

Один працював за сумісництвом, а оскільки не було роботи за сумісництвом, йому не продовжили контракт. Завідувач у зв'язку з такою ситуацією (закриттям хірургічного відділення – ред.), дійсно, звільнився.

- Чи є у лікарні кадровий голод? І які спеціалісти найпотрібніші зараз?

Раніше не вистачало медичних сестер, зараз вони є. Можливо, коли відновиться наша робота як звичайної лікарні, тоді будуть питання по деяких спеціальностях.

- Інфекціоністів не вистачає?

Для лікування COVID-19 не обов'язково бути інфекціоністом. Є протокол Міністерства охорони здоров'я, він досить чіткий, там прописано, що і коли робити. І у нас два пульмонологи у лікарні, ми допомагаємо нашим лікарям, якщо є якісь складні випадки.

- Молоді спеціалісти до вас приходять, наскільки добре вони підготовлені?

Рік у нас працює завідувачка приймального відділення Галина Наріжна, дуже добре підготовлена. Це дійсно гарні молоді кадри. Також черговий лікар у нас є молодий, Яна Юріївна Криворучко. У нас, мабуть, наймолодший колектив анестезіологів-реаніматологів. Молоді фахівці в поліклініці: окуліст, ендокринолог, хірург, завідувач поліклініки.

У лютому в нас з'явилася нова сім'я: реаніматолог і ендокринолог. За останні роки професію лікаря обирають сильні духом. 

- Чи правда, що зараз усі ваші медики, які працюють із ковідними хворими, отримують надбавки, які обіцяли?

Весь персонал, який працює у ковідному шпиталі, у першому корпусі, отримує 300%.

«Ми - як на війні: встали і працюємо!» 

- Чи вистачає коштів, які перераховує Національна служба здоров’я на лікування COVID-19? Наскільки вони покривають витрати пацієнтів, чи якісь препарати люди купують додатково?

Якщо це більш легкий випадок, то, звісно, покривають. Але якщо ми беремо тяжкий перебіг захворювання, коли пацієнт понад місяць лікується в реанімаційному відділенні (я навіть не кажу про оплату персоналу, яка обов'язково має бути 300%, і вона є)... Це і кисень, і медикаменти, які бувають дороговартісні. Через епідеміологічну ситуацію, що склалася, шпиталь почав роботу раніше, ніж ми підписали договір з НСЗУ. Було складно. У той момент проявилися професіоналізм і стійкість характеру нашого колективу. Завдяки підтримці місцевого бюджету, резервам лікарні, допомозі спонсорів ми всі змогли. Зараз ситуація з фінансуванням стабільна.

- Тобто якщо випадок складний, людина має докупити якісь препарати?

Якщо людина щось і купує при COVID-19, то це для лікування якихось супутніх патологій (коли виникають ускладнення). Інтернет і сарафанне радіо роблять своє, і деякі родичі пацієнтів вимагають від лікарів призначення дороговартісних медикаментів, які не показані за протоколом. Ціни такі, щоб ви розуміли, 40 тисяч... Це дороговартісні медикаменти, які входять до протоколів лікування, але для їх призначення є критерії. Не завжди є показання для призначення цих препаратів. У нас щоденно проводяться консиліуми щодо важких пацієнтів, я в них беру участь і як пульмонолог, і як заступник директора з медичної частини. Тому всі рішення по дороговартісних медикаментах приймаються комісійно.

- Тобто всі ліки, які потрібні людям, є в наявності?

Так, їх достатньо насправді. І антибіотиків, і системних кортикостероїдів, що входять у протоколи лікування. Достатньо препаратів, що розріджують кров - ми знаємо, що ковід призводить до тромбоутворення.

- Які симптоми найпоширеніші в людей, котрі хворіють на коронавірус?

Основні симптоми зараз різняться. Але все-таки це лихоманка, можливий кашель, коли вже приєднується пневмонія, втрата нюху та смаку. Основним критерієм, на який треба звертати увагу пацієнтам, наприклад, на амбулаторному лікуванні, це показник кисню (сатурація). За протоколом, пацієнти, які мають сатурацію нижче 93, мусять отримувати кисневу підтримку. Її можна отримати в стаціонарі.

Я працюють пульмонологом понад 20 років і знаю, що деякі пацієнти з хронічними обструктивними захворюваннями легень живуть із сатурацією 85, і у цих пацієнтів для лікування вдома стоять концентратори. Вони раніше набагато дешевше коштували, і така методика лікування була здавна. Це просто зараз про неї всі почули.

- Чи були у вашій практиці такі випадки, коли люди хворіли повторно?

У моїй – не було. Я ще не бачила своїх пацієнтів, яких я лікувала з березня минулого року, не зустрічала ще повторних заражень, офіційно підтверджених.

У мене є цікаві дані: люди, які вакцинувалися Covishield перший раз і не пройшли повний етап вакцинації (минуло лише 3 тижні), захворіли на ковід, офіційно підтверджено ПЛР. У мене зараз є три такі випадки, усі ці троє людей перенесли ковід у легкій формі – це було одно- чи дводенне підвищення температури та втрата нюху.

- Виходить, якщо людина вакцинувалася від коронавірусу, вона легше його перенесе, навіть якщо захворіє?

Як мінімум, не помре. І щеплення значно знижує рівень госпіталізації цих пацієнтів.

- Який випадок вам запам'ятався найбільше за час лікування коронавірусних хворих?

Випадків багато цікавих і багато сумних. Але, мабуть, якби не було якихось перемог над цією хворобою, то було б дуже важко працювати. Бо кожну втрату ти береш близько до серця, особливо коли ця людина може перебувати і місяць (у лікарні — ред.). І ти кожного дня з нею спілкуєшся, уже знаєш і родину. Ці втрати дуже важкі. І коли люди одужують, це такий приплив позитивної енергії, що вона надає сили далі працювати! Дуже хотілося б підтримки від спільноти, бо лікарі, справді, працюють у важких умовах. Я, звісно, розумію, що можуть бути якісь негативні моменти... Але важко емоційно. Ми - як на війні: встали і працюємо! Треба поважати цю працю.

Ковід та вік хворих 

- Який найстарший пацієнт у вас вилікувався?

Та бувають ситуації, що і в 96 років виліковуються. Хоча це важкі пацієнти, коли в такому віці захворієш...

- Коли пацієнтів уже пізно рятувати, це тому, що вони пізно звернулися по допомогу? Чи тому, що хвороба швидко прогресує?

Різні ситуації бувають. Буває, що хвороба прогресує за часи, навіть коли пацієнт у стаціонарі. Буває, що пацієнт має багато супутніх захворювань, найтяжчі – це цукровий діабет, ожиріння, ішемічна хвороба серця. Ці захворювання впливають на перебіг ковіду, і, зазвичай, якщо ми маємо комбінацію цих супутніх захворювань, дуже важко вилікувати таких пацієнтів.

- І також у групі ризику люди старшого віку?

У групі ризику, я вважаю, усі! На жаль, це дуже контагіозна (заразна – ред.) хвороба. Але люди старшого віку мають більше супутніх захворювань, тож більший ризик смерті.

- Чи правда, що зараз ковід помолодшав, і під час третьої хвилі більше молодих людей почало хворіти?

Так, маємо випадки у молодих здорових хлопців, і у 18-річних, коли тяжкий перебіг хвороби. Усе обійшлося добре, але рік тому таких випадків не було. Є зараз в реанімації пацієнти і по 50, і по 35 років.

- Скільки зараз людей у реанімації?

На ранок було четверо. Троє на неінвазивній вентиляції легень, один чоловік просто на кисні.

Коронавірус не лікують антибіотиками

- Людям, які лікуються вдома, треба бити на сполох та звертатися до лікаря, якщо у них падає сатурація?

Якщо падає сатурація, треба дзвонити 103. Зараз кожен обов'язково мусить мати договір із сімейним лікарем, щоб у них був контакт, щоб лікар міг коригувати цю хворобу. Якщо з самого початку лікувати правильно, частіше можна не доводити до стаціонару або до смерті.

- Які є основні помилки самолікування людей вдома? Наприклад, коли приймають антибіотики?

Я хочу наголосити на цьому, навіть із назви зрозуміло, що це коронавірус. Це вірус! І антибіотиками (а це антибактеріальна терапія) його ніяк не можна лікувати. Антибіотики, можливо, необхідні будуть, коли людина надходить із ускладненнями до стаціонару. Але, буває, пацієнти надходять до стаціонару після прийому 4-5 антибіотиків. І нам уже нічим лікувати! У світі дефіцит нових антибактеріальних засобів. Тобто я б застерегла від антибіотиків із перших днів хвороби, вони не потрібні. А, наприклад, через 10 діб, коли стають потрібними, не спрацюють. А лікування наступною групою антибіотиків може коштувати і 5 тисяч на добу. Кожна наступна група препаратів дорожча. І, взагалі, їх не так багато у світі, а в організму виникає звикання.

- Інколи люди без призначення лікаря проходять КТ чи рентген, щоб перевірити себе. Чи варто це робити?

Будь-який крок має до чогось призводити. Якщо лікар призначив вам КТ, тоді я це розумію. Якщо ви просто зробили КТ... тоді, вибачте, повісьте в рамку. У 90% пацієнтів із COVID-19 є пневмонія. Нам як пульмонологам треба дивитися динаміку у важких пацієнтів у реанімації. Ми можемо робити рентгени, можливо, і через день. Комп'ютерну томограму у зв'язку з великим радіаційним навантаженням не рекомендується робити більше ніж один раз на рік. Я не бачу необхідності без призначення лікаря робити КТ.

- Коли почалася пандемія, люди стали більше вживати вітамінів. Чи є якась логіка у цьому, вони допомагають?

Вмотивованим є здоровий спосіб життя та правильне, повноцінне харчування. Я не проти вітамінів, але не треба з цього робити панацею, це як біологічна добавка.

Коронавірус мутує: спостереження лікаря

- Чи є нові штами коронавірусу в Кременчуці?

Наша лабораторія не виявляє штами. Ми бачимо лише, коронавірус це чи ні. Але по клінічній картині, я вважаю, що так, це нові штами. Тому що вони зараз швидше розповсюджуються, ми це бачимо, інша клініка цього захворювання у порівнянні з тим, як було рік тому. Важчі симптоми.

- Якщо вірус мутує, чи вакцина допомагає проти нього?

У мене лише інформація офіційна: так, допомагає. Я контактую з пацієнтами вже рік (я перехворіла понад пів року тому), і зараз, враховуйте, маю справу з новим видом. Почуваюся добре. Я зробила щеплення від коронавірусу, навіть не замислювалася.

- Коли ви хворіли, яким був перебіг?

Я вважаю, що легким. Без температури, але була велика слабкість і втрата нюху десь на дві доби.

- Які ускладнення виникають у людей після одужання?

Ми зараз вивчаємо постковідний стан. Буває, що вірусу вже немає, але маємо дуже великі проблеми з організмом: зі згортанням крові, що може призводити до тромбозів, інсультів, інфарктів – це може відбутися миттєво.

Але бачу великий відсоток людей, схвильованих цією хворобою, які дуже бояться померти, хочуть потрапити до стаціонару, коли навіть немає у цьому необхідності. Мабуть, ще не було жодної хвороби у світі, яка б настільки висвітлювалася всіма засобами масової інформації. Усі дуже багато про це знають і потім накручують себе.

- А які підстави до госпіталізації і коли людині можуть відмовити?

Якщо ми будемо госпіталізувати всіх пацієнтів із позитивним ПЛР-тестом, наші ліжка закінчаться десь за тиждень по всій Україні. Відповідно, є критерії для госпіталізації до ковідних шпиталів – загалом орієнтуються на сатурацію. Людина із сатурацією, нижчою за 90, підлягає госпіталізації. Якщо людина має кілька супутніх захворювань, то це є сатурація, нижча за 93. І це, звісно, усі реанімаційні стани.

Пульсоксиметри також мають здатність ламатися, батарейки сідати, і коли хворі приїздять до стаціонару, переміряємо кількома пульсоксиметрами. Якщо сатурація нормальна, я не дозволяю як заступник директора госпіталізувати. Ми просто не будемо мати місця для тих пацієнтів, які дійсно цього потребують. Сьогодні, наприклад, надійшла пацієнтка із сатурацією 65.

- Коли у людини падає сатурація, виникає гіпоксія (кисневий голод — ред.), що вона відчуває при цьому?

Найчастіше вона відчуває задишку. Якщо людина затягне цю ситуацію, виникає гіпоксія головного мозку, і тоді приєднуються зміни в поведінці, тоді вже потрібна допомога команди медиків.

- Чи варто людині, яка вже одужала, зробити якісь обстеження?

Як і взагалі будь-якій людині, якщо є бажання, то раз на рік здати аналізи.

- Про що ви хотіли б сказати мешканцям міста? Від чого, можливо, застерегти?

Враховуючи важкий час, зараз перехід у червону зону є обґрунтованим. Я звертаюся до всіх жителів міста, прошу дотримуватися карантинних заходів, носити маски, обробляти руки, зберігати дистанцію й утриматися від відвідування місць скупчення людей, а також місць надання медичної допомоги, якщо в цьому немає екстреної необхідності. Бажаю всім здоров'я!