БлогЪ: "У чужу землю поховали того, хто заслужив, щоб його останки спочили поряд з могилами великих українських князів та гетьманів"

На фото Євген Коновалець

Євген Коновалець 1891-1938. Військовий і політичний діяч (до 125-ї річниці з дня народження). Один із найвизначніших діячів українського національно-визвольного руху першої половини ХХ сторіччя.

Євген Коновалець народився 14 червня 1891р. В с.Зашків на Львівщині. Його батьки походили з родини священників, де панував дух високої моралі й патріотизму. Це мало вирішальний вплив на формування характеру й світогляду майбутнього провідника нації. Закінчив Академічну гімназію у Львові, вчився на правничому факультеті Львівського університету.

З початком Першої Світової Війни воював в австрійській армії і 1915р. Потрапив у російський полон. Тут він познайомився з полковником Андрієм Мельником, з яким буде пов`язана більша частина його життя. Згодом тікає з табору і переїздить до Києва. Восени 1917-го Є. Коновалець очолює новостворення курінь Січових Стрільців, що згодом переніс у корпус. Це була єдина військова частина з належною дисципліною та військовим вишколом. І в скрутний час саме цій частині доводилося виконувати найвідповідальніше завдання — охорону уряду, придушення антидержавного заколоту на "Арсеналі".

У час антигетьманського повстання на чолі окремого загону Січових Стрільців Є.Коновалець виступив на боці Дерикторії. Брав активну участь у зміцненні боєздатності військ Української Народної Республіки(УНР). Після невдачі визвольних змагань Є.Коновалець намагався з-за кордону організувати збройне підпілля в Укріїні, а влітку 1921 повернувся до Львова, щоб особисто розбудовувати Українську військову організацію (УВО) і керувати її діями. Водночас Є.Коновалець підготував грунт для об`єднання націоналістичних угруповань в організацію українських націоналістів (ОУН), яка остаточно оформилася на конгресі у Відні в 1929р. І обрала Євгена Коновальського першим головою Проводу Українських Націоналістів.

Зважаючи на нові обставини, організація формувалася як політична сила, але не відмовлялася від збройної боротьби. ОУН швидко розбудувалася і заявила світові, що українці не скорилися, а продовжують боротися за волю рідного краю. У 30-40-х роках ОУН виступає як провідна формація української нації, в її рядах знаходяться кращі сили і народу, які часто кладуть головне на вівтар Незалежності України.

Постійні спроби відновити націоналістичне підпілля в межах України призвло до того, що в 1938 р. Євгена Коновальця було вбито в Роттердамі агентом радянської спецслужби. Це сталося 23 травня в кав`ярні “Атланта”. 28 травня 1938 року відбувся похорон полковника Коновальця. У чужу землю поховали того, хто гідно заслужив, щоб його тлінні останки спочили в золотоверхому Києві поряд з могилами великих українських князів та гетьманів.

Цього року святкуватимемо 125-у річницю проголошення незалежності України. І дуже сумно, що до цього часу прах великих українських достойників — І.Мазепи, Є.Коновальця, С.Бандери та багатьох інших не було перепоховано у рідну землю, щоб бойовий дух і твердий характер наших предків, для яких Україна була понад усе, не розчинилися у часі, а передавалися від покоління до покоління, або майбутнім поколінням.